Провісник бурі: чи зможе EigenLayer задати тренд на рестейкінг у мережі Ethereum?
У квітні 2023 року розробники Ethereum активували оновлення Shapella, яке містило кілька змін для рівнів консенсусу і виконання. Найважливіша з них — можливість зняття ETH з депозитного контракту Beacon Chain.
Хардфорк викликав сплеск інтересу до стейкінгу криптовалюти. За три місяці обсяг активів, заблокованих на користь механізму валідації, зріс на 130%, перевищивши 26 млн ETH.
Приплив ліквідності багато в чому пов’язаний саме з тим фактом, що валідатори отримали можливість розблокувати активи. В очах потенційних інвесторів фіналізація механізму Proof-of-Stake (PoS) перетворила стейкінг на зрозумілу і відносно безризикову модель пасивного заробітку.
Деякі експерти навіть вважають, що саме пропонована мережею прибутковість стане основним драйвером розвитку екосистеми Ethereum у найближчому майбутньому.
Хардфорк Shapella також створив необхідні умови для появи нових напрямків і реалізації проєктів, запуск яких раніше був неможливий через обмеження, що діють у мережі. І один із таких напрямків — рестейкінг.
У цьому матеріалі ми пояснимо, що таке рестейкінг, чим примітний проєкт EigenLayer, і чому Віталік Бутерін вважає повторне використання ETH потенційною загрозою для консенсусу в Ethereum.
Що таке ресткейкінг?
Концепція рестейкінгу має багато спільного з об’єднаним майнінгом (merged mining). Під останнім розумію процес одночасного майнінгу двох або більше криптовалют без зниження загальної продуктивності видобутку.
Модель, по суті, дає змогу приймати один і той самий доказ роботи як гарантії безпеки декількох мереж, що мають сумісні алгоритми досягнення консенсусу на базі Proof-of-Work (PoW).
Стосовно блокчейнів на PoS, концепція передбачає повторне розміщення капіталу, який вже перебуває в стейкінгу, для аналогічних цілей.
В Ethereum рестейкінг покликаний розв’язати проблему продуктів, які відносять до сервісів, що активно перевіряються (actively validated services; AVS). Вони обробляють дані, отримані ззовні основної мережі, тому змушені самостійно створювати механізми забезпечення безпеки своїх систем. Прикладами таких проєктів є кросчейн-мости, оракули та сайдчейни.
Підхід до реалізації моделі може бути різним, проте в загальному випадку в рамках рейстейкіна випускаються похідні токени, які потім блокуються на користь певних смарт-контрактів. При цьому на власників базових активів можуть накладатися додаткові умови слешингу відповідно до правил цільового AVS.
Інакше кажучи: користувач вносить у стейкінг криптовалюту, яка вже перебуває в стейкінгу, генеруючи додаткову прибутковість.
Як уже йшлося вище, цінність моделі виходить далеко за рамки прибутковості. Так, у Supra Oracles вважають, що рестейкінг підвищує ефективність капіталу, даючи змогу валідаторам масштабувати свою присутність в екосистемі за рахунок пропозиції її учасникам додаткових послуг.
Зі свого боку, AVS отримають безпечний і ефективний інструмент для створення механізму перевірки. Наприклад, за словами керівника відділу маркетингу Rocket Pool Ніка Ешлі, рестейкінг може дуже вплинути на протоколи ліквідного стейкінгу, дозволивши їм підвищити свою децентралізацію.
Новий примітив криптоекономічної безпеки може міцно закріпитися в індустрії. Однак життєздатність рестейкінгу в мережі Ethereum ще належить довести. І зробити це збирається піонер сегмента — проект EigenLayer.
EigenLayer
EigenLayer дасть змогу стейкерам ETH брати участь у перевірці програмних модулів на базі Ethereum і отримувати додаткову винагороду. Для цього вони повинні під’єднатися до спеціальних смарт-контрактів і погодитися з додатковими умовами слешингу.
На момент написання в протоколі доступні два види рестейкінгу:
- нативний — дає змогу валідатору повторно «закладати» криптовалюту, вказавши облікові дані для виведення ETH, що перебувають у стейкінгу, на адресу смарт-контракту EigenLayer;
- ліквідний — дає змогу повторно блокувати токени ліквідного стейкінгу (LST) на кшталт stETH від Lido і rETH від Rocket Pool.
Згідно з технічною документацією, потенційно також можливі модифікації, які передбачають блокування LP-токенів, що підтверджують частку в пулі, що містить ETH або LST.
У квітні 2023 року розробники запустили проєкт у тестовій мережі Goerli, а в середині червня — розгорнули смарт-контракти в мейннеті Ethereum.
До кінця року має відбутися повнофункціональний запуск протоколу. Після цього валідатори зможуть вибирати проєкти, безпеку яких вони хочуть забезпечувати, виходячи з готовності до ризику. При цьому їхні ресурси будуть об’єднуватися у своєрідні пули.
За свою активність стейкери отримують спеціальні очки(restaking points). Вони нараховуються залежно від обсягу криптовалюти, внесеної в протокол за певний проміжок часу. У майбутньому модулі зможуть враховувати ці очки при виборі того чи іншого валідатора.
У розмові з Incrypted представник EigenLayer зазначив, що до кінця третього кварталу 2023 року команда відкриє реєстрацію для «операторів» (Operators) — учасників мережі, які будуть взаємодіяти з AVS від імені власників ETH, які делегували їм активи.
На думку розробників, разом ці механізми дадуть змогу забезпечити необхідний рівень децентралізації системи.
Передбачається, що перші сумісні AVS з’являться наприкінці 2023 року. На поточному етапі реалізації в EigenLayer відмовилися коментувати, які саме сервіси імплементують протокол першими.
Потенційний трендсеттер
EigenLayer активно обговорювали з моменту анонсу розробки. А запуск протоколу в Goerli підтвердив, що нова концепція, як і раніше, цікавить користувачів. У період з квітня по червень 2023 року з проєктом взаємодіяло понад 200 000 унікальних адрес.
Після запуску протоколу в основній мережі команда обмежила максимальний можливий обсяг LST на рівні 9600 ETH, пояснивши рішення бажанням убезпечити проєкт. Після досягнення цієї позначки також відключили можливість створювати нові EigenPod — смарт-контракти, необхідні для нативного рестейкінгу.
У середині липня розробники підняли ліміт до 32 000 ETH. А потім, буквально через один день, — до 45 000 ETH. У EigenLayer тоді пояснили, що крок пов’язаний з «неймовірно високим попитом» з боку учасників екосистеми.
Розширений пул заповнили протягом декількох хвилин. Інтерес до проєкту виявили, зокрема, великі гравці. Наприклад, згідно з Arkham Intelligence, маркетмейкер Wintermute депонував у протокол 750 stETH.
Але більша частина депозитів все ж не перевищує 1 ETH.
За словами представника EigenLayer, у майбутньому команда знову збільшить ліміт на максимальний обсяг токенів у рестейкінгу. Водночас він зазначив, що «точних даних [з цього питання] поки немає».
Проєкт націлений на ринок, вартість якого на момент підготовки матеріалу оцінюють майже в $50 млрд. Уже відома низка продуктів, орієнтованих на використання протоколу, — деякі з них є внутрішніми розробками.
До числа останніх, наприклад, входить EigenDA. У ЕigenLayer заявляють, що рішення потенційно може знизити вартість транзакцій в L2-мережах на базі Ethereum на 80%.
Оскільки EigenLayer демократизує процес побудови системи валідаторів, протокол має всі шанси задати новий тренд — він вирішує актуальну для багатьох AVS проблему.
Він додав, що рішення від EigenLayer спрощує описаний процес, даючи змогу оптимізувати часові витрати через побудову системи валідаторів серед стейкерів у мережі Ethereum.
У разі успіху проекту на ринку також може з’явитися новий сегмент продуктів, що пропонують аналогічні послуги. Наприклад, у дорожню карту Polygon 2.0 вже закладено схожий механізм, нехай і з дещо відмінною реалізацією.
У Rocket Pool також очікують, що на ринку з’явиться більше протоколів, які працюють у цьому напрямку. За словами Ешлі, головне питання полягає в тому, наскільки нові учасники екосистеми будуть віддані основним принципам безпеки мережі Ethereum.
Загроза для консенсусу?
Попри всі плюси рестейкінгу, у моделі є низка недоліків, які можуть становити системні ризики для основної мережі. Оскільки EigenLayer є піонером сегмента, ми розглянемо основні з них на його прикладі.
У травні 2023 року засновник Ethereum Віталік Бутерін заявив, що проєкти, які розширюють можливості валідаторів, становлять потенційну загрозу для «соціального консенсусу» блокчейна.
Він розмежовує економічний і соціальний консенсуси. Перший передбачає ухвалення рішень виключно на основі обсягу криптовалюти, внесеної в стейкінг. Другий — на основі подій, що відбуваються поза блокчейном.
«Загальне правило […] таке: подвійне використання застейканих валідаторами ETH нехай і має певні ризики, у принципі, нормально. Але спроба “завербувати” соціальний консенсус для своїх цілей — ні», — написав Бутерін.
На його думку, деякі проєкти, зокрема орієнтовані на рестейкінг, можуть стати досить впливовими, щоб чинити тиск на спільноту з метою ухвалення рішень на користь певної групи. Це порушить статус Ethereum як нейтральної мережі.
У відповідь на прохання прокоментувати побоювання Бутеріна представник EigenLayer послався на інтерв’ю засновника протоколу Срірама Каннана (Sreeram Kannan) для Bankless.
Каннан погодився, що протоколи, які використовують набір валідаторів Ethereum, не повинні прикриватися соціальним консенсусом. Він також зазначив, що учасникам рестейкінгу слід відповідально підходити до питань безпеки й не брати на себе підвищені ризики.
Що стосується EigenLayer — за словами засновника проєкту, команда також опрацьовує певні механізми внутрішнього захисту. Серед можливих заходів, спрямованих на зниження ризиків, він назвав вето на слешинг і запобігання надмірній фінансіалізації протоколу.
Слешинг у принципі часто називають однією зі слабких сторін концепції рестейкінгу. Зокрема EigenLayer повністю контролює цей механізм, тому «чесні» валідатори можуть бути неправомірно покарані через вразливості в його смарт-контрактах або підключених сервісах.
Злий жарт також може зіграти модель відкритого ринку, яку використовує протокол. Потенційно в конкуренції за валідаторів AVS можуть пом’якшувати умови слешингу, що призведе до ситуації, коли виявити недобросовісного учасника мережі стане практично неможливо.
Фахівці Galaxy Digital звертають увагу ще на одну проблему — оператори вузлів EigenLayer можуть зайняти домінуюче становище в наборі валідаторів Ethereum, завдяки чому отримають перевагу в розрізі застосування орієнтованих на MEV (maximal extractable value) практик.
«Вузли EigenLayer можуть використовувати своє становище секвенсорів в Ethereum та інших додатках, які покладаються на протокол, для захоплення MEV. Без ефективного захисту ці ноди отримуватимуть переваги від ексклюзивного потоку ордерів, міждоменного і багатоблочного MEV», — пояснили експерти.
Проте багато хто в спільноті вважає, що зазначені недоліки — не привід гальмувати інновації. Замість цього необхідно зосередитися на безпечній розробці. При цьому пріоритет потрібно віддавати саме зниженню ризиків для основного блокчейна.
Rocket Pool орієнтується на дуже довгострокову перспективу, на цьому часовому відрізку неможливо уникнути компромісу між ризиком і вигодою. Але це не є чимось унікальним для рестейкінгу. На жаль, події останнього року свідчать про те, що це стосується всіх у криптовалютній індустрії.
Сумісність — одна з головних переваг DeFi. Тому рішення полягає не в тому, щоб відмовлятися від нових ідей, а в тому, щоб забезпечити надійну і безпечну розробку, в якій пріоритет віддається благополуччю основної мережі.
Новий горизонт
У перспективі поширення протоколів на кшталт EigenLayer змінить економічний баланс Ethereum і спростить процес побудови інфраструктури, що, як наслідок, позитивно позначиться на розвитку екосистеми.
Але важливо пам’ятати про недоліки механізму, особливо з точки зору його впливу на механізм консенсусу. Командам необхідно вести розробку методично і консервативно, приділяючи особливу увагу проактивному управлінню системними ризиками.
Водночас рестейкінг активно обговорюють у співтоваристві, при цьому дискусія йде в досить конструктивному ключі. Це є позитивним сигналом, оскільки до моменту масштабного впровадження концепції розробники можуть розв’язати наявні проблеми й знизити внутрішньомережеві ризики — як це було з вищезгаданим MEV.
Технологія вирішує актуальні для багатьох сервісів проблеми й дає змогу валідаторам ефективніше управляти капіталом. Тому можна очікувати стандартного для криптовалютної індустрії циклу розвитку сегмента: ранні експерименти, перевірка концепції, поява наслідувачів, ажіотаж і, нарешті, приплив інвестицій.
Буде цікаво
