Чим запам’ятався 2023 рік для криптовалютного ринку в Україні
Одразу два законопроєкти про оподаткування операцій із віртуальними активами та регулювання ринку, зупинка обслуговування банками гривневих операцій із біткоїн-біржами та провідні позиції в ухваленні цифрових валют — розповідаємо, чим запам’ятався 2023 рік для криптосектору України.
Україна знову в лідерах за прийняттям криптовалют
У 2023 році країна знову опинилася в топі світового рейтингу з прийняття криптовалют від Chainalysis, розташувавшись на п’ятому місці. Зазначимо, Україна регулярно посідає лідируючі позиції за цим показником, а у 2020 очолила список.
Кількість користувачів криптовалют в Україні зростає. Наприклад, глава регіону CEE і Центральної Азії Binance Кирило Хом’яков у розмові з Incrypted зазначив, що 2023 року кількість клієнтів біржі в країні збільшилася на 26%, а в команді Trustee Plus ще у вересні заявили, що кількість активних користувачів застосунку в Україні перевищила 100 000 осіб.
Активно розвивалася і спільнота. У липні відбулася масштабна Incrypted Conference, яка зібрала в Києві понад 1000 криптоентузіастів, включно з представниками бізнесу та регуляторів.
Водночас аналітики Chainalysis вказали на зниження обсягу криптовалютних транзакцій за рік:
«В Україні, на нашу думку, зниження обсягів більшою мірою зумовлене економічними труднощами, спричиненими війною, а також міграцією багатьох українських мешканців і бізнесів, включно з криптовалютними платформами, в інші частини Європи».
Призупинення роботи криптобірж із гривнею через українські банківські картки
На початку березня 2023 року одразу кілька криптовалютних платформ повідомили про тимчасове припинення операцій із гривневими банківськими картками в Україні.
Пізніше з’явилася інформація, що блокування зумовлене боротьбою влади з гемблінгом і ухиленням цього бізнесу від податків.
«У зв’язку з нещодавніми обмеженнями фіатні канали, а саме введення і виведення через банківську картку та інші платіжні сервіси, були зупинені по всій Україні. Це рішення пов’язане з боротьбою з нелегальним бізнесом і, на жаль, також торкнулося і криптовалютних бірж», — заявили у Binance.
До кінця року обмеження досі не знято. У Мінцифрі наголосили, що через зупинення роботи фіатних шлюзів із постачальниками послуг криптосектор в Україні перебуває в стані стагнації. Для розв’язання проблеми необхідно «якомога швидше» ухвалити регулювання сегмента, заявили в міністерстві.
Яким саме воно буде — поки неясно. Раніше ухвалений закон «Про віртуальні активи» досі не набув чинності. Це станеться тільки після затвердження змін до Податкового кодексу в розрізі операцій із криптовалютами. І в листопаді у Верховній Раді зареєстрували одразу два варіанти оподаткування та регулювання ринку.
Два погляди на один ринок
У серпні Верховна Рада ухвалила законопроєкт про цифрові речі. Зокрема, останніми визнаються і віртуальні активи.
Для користувачів це означає отримання можливості захистити права на свої криптовалюти — передавати їх як спадщину, звертатися до правоохоронців у разі викрадення цифрових активів тощо, пояснювали Incrypted юристи:
Нове визначення віртуальних активів міститься і в законопроєктах, що регулюють ринок. Таких у 2023 році представили відразу два. Перший — проєкт закону №10225 — внесли до Верховної Ради 7 листопада.
Він передбачає внесення змін до вже ухваленого 2022 року закону «Про віртуальні активи», а також прописує оподаткування операцій із криптовалютами.
Зокрема, документ пропонує введення ставки податку для фізосіб на доходи від таких операцій у 18% ПДФО і додатково 1,5% військового збору. Також законопроєкт робить біржі податковими агентами своїх клієнтів. Редакція Incrypted детально розбирала запропоновані норми з регуляторами, юристами та представниками ринку:
Цей документ є доопрацьованою версією вже ухваленого 2022 року закону «Про віртуальні активи». Змінити останній вирішили у зв’язку зі схваленням у ЄС регламенту MiCA.
Згідно із затвердженим законом «Про віртуальні активи», головним регулятором індустрії в Україні є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Остання консультувалася з командою аудиторів Ernst&Young для імплементації норм MiCA в українське законодавство і створила консультаційну раду для обговорення впровадження віртуальних активів.
Однак сама ініціатива синхронізації норм регулювання ринку в Україні з MiCA від самого початку не зустріла одностайної підтримки. Так, у Мінцифрі в розмові з Incrypted заявили, що повна імплементація положень європейського регламенту на даному етапі не тільки не потрібна країні, а й може нашкодити процесу легалізації.
На думку Міністерства цифрової трансформації, поданий 7 листопада законопроєкт «не дасть змоги запуститися ринку». У результаті вже через 10 днів — 17 листопада — до Верховної Ради внесли другий, альтернативний документ. Його розробкою займалася команда Мінцифри разом із представниками бізнесу.
У ньому запропоновано поетапне підвищення ставки для доходів від операцій із криптовалютами: 5% протягом перших трьох років, 9% протягом наступних п’яти, після — загальна ставка податку 18%. Законопроект також пропонує виключити НКЦПФР з основних регуляторів ринку.
Детальний розбір документа команда Incrypted робила з представниками Мінцифри в прямому ефірі. Ми також підготували текстову версію інтерв’ю:
Таким чином, до кінця року в Україні з’явилося два альтернативні законопроєкти про регулювання ринку. Який із них у підсумку підтримають депутати, невідомо. Не виключено, що тексти об’єднають, сформувавши синтезований документ. У всякому разі, про такий варіант заявив депутат і голова об’єднання Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький. За його словами, за «оптимістичними графіками» текст нового законопроєкту може бути готовий до весни 2024 року.
Залишається сподіватися, що консенсус щодо редакції закону про регулювання ринку та оподаткування, який зрештою винесуть на голосування в парламенті, буде знайдений «хоча б до кінця 2024 року», зазначили юристи Juscutum у розмові з Incrypted:
«Без цього закону всі інші напрацювання, що стосуються віртуальних активів — наприклад, введення поняття “цифрові речі” до Цивільного Кодексу — не мають особливого сенсу».
Криптодонати
У лютому 2023 року команда UACatsDivision спільно з UNITED24 і Incrypted запустила першу національну NFT-колекцію із зображеннями котів-героїв ЗСУ. Усі зібрані від продажу кошти будуть спрямовані на купівлю бойових морських дронів.
Станом на 26 лютого в рамках ініціативи продано 3 509 NFT і отримано понад 13,4 млн гривень.
Збір все ще триває. Про те, як узяти участь, отримати свого NFT-кота і допомогти українській армії, читайте докладніше в нашому матеріалі:
Проте варто зазначити, що 2023 року тенденція на зниження криптовалютних пожертвувань Україні на тлі агресивного вторгнення РФ продовжилася. Багато в чому це пояснюється тим, що в перші місяці після початку повномасштабної війни криптоактиви були фактично єдиним швидким і ефективним каналом підтримки українців і армії в умовах обмежень Нацбанку.
Про те, яку саме роль відіграли цифрові валюти для допомоги Україні, можна дізнатися з нашого матеріалу:
Правоохоронці та криптовалюти
У 2023 році співробітники українських відомств і правоохоронних структур пройшли одразу кілька тренінгів з роботи з інструментами блокчейн-аналізу та відстеження криптотранзакцій.
Так, фахівців навчали представники Податкової служби США, Служби фіскальної інформації та розслідувань Нідерландів і Податково-митної служби Великої Британії, ОБСЄ та ООН, а також аналітики Crystal Blockchain.
Агентство з розшуку та менеджменту активів України спільно з іншими відомствами заявило про розробку порядку управління конфіскованими віртуальними активами.
Інші події
- Верховна Рада схвалила закон про випуск NFT-марки.
- В Україні представили дослідження проблем і перспектив Web3-індустрії.
- У Мінцифрі розповіли про роботу над регуляторною пісочницею для інноваційних проєктів в Україні.
- Звіт: Україна втратила майже $50 млрд через відсутність регулювання крипторинку
- В Україні представили дорожню карту з регулювання сектору штучного інтелекту.
- У БЕБ України розповіли про досудові розслідування щодо учасників крипторинку.
Буде цікаво
