Податки, MiCA і стейблкоїни: у НКЦПФР розповіли про регулювання криптовалют в Україні
У 2023 році Україна посіла п’яте місце в рейтингу Chainalysis за рівнем прийняття криптоактивів. Втім, закон «Про віртуальні активи», який має стати базою регулювання для учасників біткоїн-індустрії в країні, й досі остаточно не ухвалено.
Нагадаємо, документ адаптують під європейський регламент MiCA з огляду на статус України як кандидата на членство у ЄС. Проте у необхідності повної імплементації положень MiCA до українського регулювання впевнені не всі.
Зокрема, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков у розмові з Incrypted заявив, що на даному етапі слід імплементувати лише найбільш актуальні для України аспекти європейського регламенту.
Розробку оновлень до документа курує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України. Вона ж виступає головним регулятором крипторинку згідно із законом «Про віртуальні активи».
Редакція Incrypted поговорила з членом НКЦПФР Юрієм Бойко про розбіжності в позиціях з Мінцифрою щодо регулювання крипторинку, особливостях документа та про те, що з ним відбувається зараз.
Які переваги для криптокомпаній для реєстрації в Україні ви вбачаєте?
Якщо говорити про переваги реєстрації в Україні, то, перш за все, це законне поле діяльності, в яке входить компанія та отримує чіткі зобов’язання. Мова йде про прозоре планування бізнесу, відкриття офіційних рахунків та сплату податків.
Наприклад, відповідно до MiCA, будь-яка компанія, що отримала авторизацію в одній країні-члені ЄС, може пропонувати власні послуги на єдиному європейському ринку для споживачів усіх 27 країн ЄС. Але Україна поки не є членом Євросоюзу, тому не зможе запропонувати подібний “паспортний режим” проєктам.
Дійсно, це так. Поки Україна — не член ЄС, така опція буде відсутня. Але це питання часу. Однак в майбутньому криптокомпаніям буде легше працювати за одними правилами в межах всього Європейського Союзу. Якщо, наприклад, компанія буде зареєстрована в Європі, то такі ж вимоги до її діяльності будуть діяти і в Україні. Не потрібно розробляти інші бізнес-підходи та підлаштовуватись під нові правила.
Але, з цього погляду, все ж навіщо тоді криптокомпаніям реєструватися в Україні?
Тут потрібно дивитись в розрізі ведення такого бізнесу в Україні в цілому. Ринок віртуальних активів перспективний, а наша країна є одним з лідерів за кількістю споживачів, тобто осіб з гаманцями. Тож зареєстрована компанія в Україні матиме очевидні шанси та переваги ведення свого бізнесу у нас. Ми сподіваємось, що нерезиденти будуть відкривати свої представництва для роботи з українськими клієнтами, а також буде працювати вітчизняний бізнес і це найголовніше.
Щодо обсягів і масштабів крипторинку, то подивимось, який він буде після легалізації. Бо всі ми знаємо, що великий обсяг капіталу сьогодні йде тіньовими шляхами.
Чи означає, що компанія, яке не отримає дозволу на роботу в Україні, не зможе обслуговувати її громадян? Наприклад, біржа Binance матиме зареєструвати юрособу та отримати такий дозвіл для того, щоб надавати послуги українцям?
Всі нерезиденти можуть працювати з українськими клієнтами, а також пропонувати їм послуги за межами країни. Але вони не зможуть надавати послуги в українській юрисдикції без відповідної реєстрації щодо тих віртуальних активів, які мають обіг в Україні. Це така ж модель, як і на ринках капіталу.
Якщо компанія не отримає дозволу на роботу, чи означатиме це, що українці не можуть законно користуватися її послугами?
Ні, всі громадяни України можуть користуватися послугами закордонних гравців з урахуванням обмежень щодо валютного законодавства.
Емітенти стейблкоїнів, як і емітенти інших віртуальних активів, зобов’язані публікувати white paper. Чи зобов’язані вони реєструвати юрособу в Україні?
Базові вимоги до white paper описані в тексті нашого законопроєкту. Емітенти стейблкоїнів та інших віртуальних активів зобов’язані реєструвати юридичну особу, якщо їх можна ідентифікувати.
Чи означає це, що умовний Tether має зареєструвати юрособу в Україні як емітент популярного стейблкоїну USDT?
Ні. Оферент має надати white paper.
Тобто, Tether та інші емітенти централізованих стейблкоїнів не зобов’язані реєструвати юрособи в Україні. Достатньо, щоб це зробила платформа, через яку ці активи реалізують. Правильно?
Так.
У випадку з децентралізованими проєктами під управлінням ДАО (децентралізована автономна організація) кого регулятор вважатиме емітентом? А якщо ДАО немає (кейс Tornado Cash)?
Регулятор буде вважати, що відповідні віртуальні активи не мають ідентифікованого емітента
Доопрацьований законопроєкт «Про віртуальні активи» включає концепцію оподаткування криптовалют. Яка ставка передбачається?
Закладена ставка дорівнює ставці, яку має сплачувати фізична особа у разі отримання інвестиційного прибутку. Для юридичної особи передбачена загальна ставка оподаткування.
Як регулятори збираються виявляти громадян, які володіють цифровими активами, у випадках, коли криптовалюту, наприклад, купували за допомогою децентралізованих сервісів?
Механізми залежать від того, з якою метою і які саме регулятори збираються «виявляти» громадян, що володіють віртуальними активами.
Крім регуляторів ринку віртуальних активів інформація про володіння віртуального активу може встановлюватись також правоохоронними органами, Державною податковою службою тощо.
Якщо ми говоримо про регуляторів ринку віртуальних активів, то така інформація може бути отримана, наприклад, від відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що здійснюватимуть заходи з фінмоніторингу щодо громадян, які під час здійснення операцій використовують як централізовані, так і децентралізовані сервіси.
У Мінцифрі неодноразово казали, що позицію міністерства при розробці оновленого закону не чують. У чому саме розбіжності позицій НКЦПФР та Мінцифри?
Комісія з Мінцифрою активно працювали над розробкою цього законопроєкту, а саме щодо імплементації європейського регламенту MiCА в українську правову площину.
Наразі, коли текст готовий, позиція Мінцифри така, що потрібно якось відтермінувати імплементацію MiCА. Впевнений, що раціональність таких пропозицій ми обговоримо у спільних дискусіях на цю тему.
Які саме учасники ринку були залучені до процесу роботи над документом?
Комісія створила майданчик для отримання якісної експертизи та професійної оцінки щодо впровадження віртуальних активів в Україні. Це консультаційна рада з питань регулювання таких активів, до якої увійшли представники депутатського корпусу та профільних органів, а також бізнес-спільнота крипторинку.
Що наразі відбувається із законом? Чи його ще доопрацьовують, чи вже збираються вносити до Верховної Ради?
Наразі відбуваються останні напрацювання, в тому числі у напрямку євроінтеграційного процесу з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
Паралельно працюємо з експертами ЄС щодо відповідності нашого тексту положенням актів ЄС. Сподіваюсь, що найближчим часом законопроєкт зареєструють у ВРУ.
***
Нагадаємо, представники Мінцифри та НКЦПФР обговорять легалізацію цифрових активів в Україні на другому Incrypted Kyiv Meetup.
