Які податки хочуть стягувати з власників криптовалют в Україні: огляд нового законопроєкту
7 листопада до Верховної Ради України внесли законопроєкт про зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо врегулювання обороту віртуальних активів (ВА).
Зокрема, він прописує оподаткування операцій з криптовалютами та впроваджує оновлення до закону «Про віртуальні активи». Нагадаємо, згідно з раніше ухваленою версією останнього, він не набуде чинності без внесення змін до Податкового кодексу.
Редакція Incrypted докладно розібрала новий проєкт закону та запропоновані норми, його особливості та недоліки, а також розглянула альтернативні пропозиції щодо регулювання операцій з криптовалютами та їх оподаткування.
Ставки для фізосіб та податкові агенти
Одним із найбільш дискусійних положень є пропозиції щодо оподаткування для власників криптовалют. Відповідно до представленого проєкту закону, для фізосіб доходи від операцій з криптоактивами оподатковуються за ставкою 18% ПДФО та додатково 1,5% військового збору.
Як пояснив у розмові з Incrypted член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Юрій Бойко, фізична особа буде зобов’язана відображати у своїй річній декларації фінансовий результат від операцій з віртуальними активами.
Такий фінансовий результат (прибуток або збиток) від операцій з продажу або іншого відчуження ВА визначається документом як «сума доходів, отриманих від продажу або іншого відчуження ВА, зменшених на вартість віртуальних активів».
Згідно з цим, вартість таких активів для фізосіб визначається як:
- для придбаних ВА — сума документально підтверджених витрат на їх купівлю;
- для ВА, отриманих безоплатно, — сума документально підтверджених витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням таких активів;
- для ВА, придбаних в результаті обміну на інші віртуальні активи, — документально підтверджена вартість переданих платником податку віртуальних активів.
Базою оподаткування виступає позитивний фінансовий результат операцій з ВА.
Платники податків мають вести облік доходів і витрат від таких операцій окремо від аналогічного обліку з іншими своїми активами, зазначили юристи Juscutum.
«При цьому список переліку витрат, які можуть враховуватись в річний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами, винесено на окреме затвердження НКЦПФР та НБУ в межах їх повноважень в майбутньому», — додали експерти.
Інвестиційний прибуток визначається в момент продажу віртуальних активів платником податку. Юристи зазначили, що документ містить критерії визначення суми прибутку «на різні випадки»: операції з емісії віртуальних активів, придбання, подарованих та успадкованих ВА.
«Для кожної з категорій важливо мати документальне підтвердження операції. Що саме є цим документальним підтвердженням – не визначається. Найімовірніше, це хеші транзакцій, які містять необхідну для обліку інформацію», — сказали Incrypted у Juscutum.
Податковими агентами виступають:
- для фізосіб — постачальники послуг, пов’язані з оборотом віртуальних активів. Саме вони мають утримувати податки з кожної транзакції користувача і перераховувати до державного бюджету;
- для юросіб (їхніх філій, відділень, представництв іноземних компаній, самозайнятих осіб) — самі юридичні особи.
Порядок обліку таких операцій, зміст і обсяги документальних підтверджень також віднесено на майбутнє регулювання від НКЦПФР та НБУ в межах їх повноважень, зазначили в Juscutum.
Юрій Бойко підкреслив, що при цьому утримання податку податковим агентом не звільнятиме фізособу від необхідності подання річної декларації.
CEO та засновниця юридичної фірми Manimama Legal & Growth Agency Ганна Воєводіна вказала, що в нинішній редакції законодавці дозволили переносити річний інвестиційний збиток на наступні роки, зменшуючи загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. В минулих ітераціях податкових норм такого права платники податків не мали, підкреслила вона.
Оподатковуються усі операції з віртуальними активами, здійсненими на території України та поза її межами. При цьому, документ не встановлює критерії розмежування територіальності, з чого наразі незрозуміло, що буде вважатись іноземним доходом, а що — ні, зазначали в Juscutum.
Серед змін до закону «Про віртуальні активи» запропоновано оновлену дефініцію таких активів. Зокрема, тепер вони визначаються не як цифрове вираження блага, а як цифрова річ, — тобто, те що має свої певні ознаки, може бути товаром і може бути введено в цивільний обіг, зазначили експерти Juscutum. Таким чином, термінологію узгодили зі змінами до Цивільного Кодексу, ухвалені Верховною Радою раніше.
У документі вводиться поняття NFT або, згідно з проєктом закону, токенів, визначених індивідуальними ознаками.
Ганна Воєводіна також зазначила, що законопроєктом передбачено, що операції з емісії (створення), введення в обіг та виведення з нього, обміну, продажу та іншого відчуження віртуальних активів, за винятком ВА, визначених індивідуальними ознаками, не є обʼєктами ПДВ.
CEO Manimama Legal & Growth Agency вказала й на зазначені у документі особливості щодо успадкування чи дарування. Так, вартістю віртуальних активів для ВА, подарованих або успадкованих платником податку, є сума документально підтверджених витрат, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб та державного мита, сплачених у звʼязку з таким успадкуванням чи даруванням.
Водночас у документі визначено, що особа, яка дарує віртуальний актив або передає його у спадщину, не має права враховувати інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, під час визначення загального фінансового результату операцій з віртуальними активами.
«Роз’яснимо на прикладі, що це означає. Якщо одна особа, що має у власності 1 BTC, дарує цей актив другій особі, з точки зору оподаткування виникає досить цікава ситуація. У податковій декларації перша особа не матиме права зменшити свій загальний фінансовий результат на суму цього подарованого біткоїну, в той час, як друга особа буде змушена відобразити дохід у сумі вартості біткоїна, що отримала в дарунок. Наша рекомендація — не дарувати одне одному віртуальні активи, а передавати їх у власність тільки шляхом купівлі-продажу», — зазначила Воєводіна.
Документом вводиться поняття спільного володіння ВА та засобами доступу до них. Коли дві або більше осіб володіють останнім (мультісіг) або самими віртуальними активами, таке володіння вважається спільною сумісною власністю.
Правочини з віртуальними активами посвідчуються інформацією в мережах розподіленого реєстру і прирівнюються до письмової форми договору. Це означає, що операція з віртуальними активами вчинена онлайн за допомогою блокчейну може вважатись письмовим договором, зазначили в Juscutum.
Для операторів бірж, надавачів послуг зі зберігання, обміну, переказу ВА було доповнено список вимог до організації їх діяльності в частинах проведення перевірок клієнтів, формування щоденних звітностей по проведеним операціям з ВА, видів інформації, яку обов’язково треба збирати стосовно своїх операцій з віртуальними активами для їх подальшого обліку.
Реакція та критика
Ставки
Запропоновані документом зміни до українського законодавства зіткнулися із критикою у спільноті.
«Що одразу кидається в очі як надлишкове — ставка оподаткування», — каже в розмові з Incrypted CEO Trustee Plus Вадим Груша.
Юрій Бойко з НКЦПФР зазначив, що ставка податку може «видатись досить високою», однак вона буде застосуватись до чистого доходу платника податків, тобто особа зможе врахувати відповідні витрати:
«Саме такі зараз ставки і для оподаткування інвестиційних доходів для цінних паперів».
Альтернативну систему ставок запропонували у Мінцифрі. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що податки мають бути на рівні 5% для доходів фізосіб та 18% для компаній з додатковою можливістю користуватися перевагами податкового режиму Дія.City:
«Встановлення стимулювальних податків для криптоіндустрії сприятиме детінізації нового сегменту економіки, збільшить надходження до бюджету країни та підвищить інвестиційну привабливість України».
Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков додав, що реальна детінізація криптовалютного сектору можлива лише за одночасної наявності двох умов — простого регуляторного середовища та стимулювального оподаткування. Обидві з них відсутні в законопроєкті, зареєстрованому в Раді 7 листопада, підкреслив він.
Біржі як податкові агенти фізосіб
Окрім ставок оподаткування, з критикою зіткнулося положення про податкових агентів. Як вже зазначалося, постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, тобто біржі і обмінники, є податковими агентами своїх клієнтів — фізичних осіб.
«І все було б непогано, якщо б перші мали зобов’язання лише звітувати по всіх операціях користувачів, як це будуть робити європейські біржі після набуття чинності MiCA, та роблять американські вже зараз. Українські біржі повинні будуть нараховувати, утримати та сплачувати утриманий податок до бюджету, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу», — зазначає Ганна Воєводіна.
Закон вказує на те, що податковий агент при цьому повинен враховувати документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. Проте знати про такі він може тільки, якщо користувач надасть йому всі документи, що будуть підтверджувати весь ланцюг операцій щодо віртуальних активів, підкреслила CEO Manimama Legal & Growth Agency:
«Це неймовірне навантаження на біржі та самих платників податків. Останні в більшості випадків документів не мають, бо просто кажучи, життя їх до такого не готувало. В сухому підсумку це призведе до того, що більшість українців просто будуть користуватися виключно іноземними біржами та національні оператори залишаться без користувачів».
CEO Trustee Plus також вважає, що подібні норми спровокують відтік користувачів і компаній з України:
«Бо з того часу, як стало зрозуміло, що ринок криптовалют потребує врегулювання, обов’язковим етапом якого є внесення змін до податкового законодавства, його гравці очікували сприятливого інвестиційного клімату та більш ґрунтовного розуміння законодавцем особливостей ВА. І їх очікування виявилися зрадженими».
Груша назвав покладання на компанії відповідальності за стягнення податків «справжнім “ноу-хау” в сфері регулювання віртуальних активів».
Юрій Бойко пояснив Incrypted, що вказана механіка є аналогічною до тієї, за якою наразі оподатковується інвестиційний дохід від цінних паперів.
Однак такий підхід може бути спірним, оскільки механізми продажу цінних паперів та ВА, а також особливості функціонування цих ринків не є тотожними, каже він. Наприклад, всі операції купівлі-продажу цінних паперів відбуваються за участю торгівця цінними паперами, водночас на ринку ВА операції продажу криптовалют можуть у певних випадках відбуватись і без участі криптобіржі.
У проєкті, що презентувала НКЦПФР у червні 2023 року, був запропонований дещо інший алгоритм: власник криптовалют мав самостійно сплачувати відповідні податки за результатами річного декларування, а постачальники послуг зобовʼязувалися лише надавати інформацію про його операції, підкреслив Бойко:
«При цьому, на відміну від законопроєкту [зареєстрованого у ВРУ в листопаді], було запропоновано не вважати продажем віртуальних активів обмін одних ВА на інші ВА та інші операції з віртуальними активами, внаслідок яких платник податку отримує виключно інші віртуальні активи».
Alina SaganskaЩодо відповідальності в межах податкового законодавства, законопроєкт «не передбачає введення правил, що відрізняються від стандартних», каже Юрій Бойко. Як наслідок, до особи чи податкового агента можуть застосуватись як штрафи за неподання відповідної звітності, так і за заниження відповідних сум податку, де штраф стартує від 10% від суми заниження.
У Binance в розмові з Incrypted зазначили, що «порушувати закон або слідувати йому — це вибір будь-якої людини, зокрема й користувача криптовалют».
«За прозорих правил гри, тобто за чіткого регулювання того чи іншого ринку, всі учасники отримують належний захист. На мій погляд, критично важливо дати цей захист криптоінвесторам. Тим самим уся індустрія буде суттєво менше страждати від недобросовісних гравців, які намагаються використовувати шахрайські схеми для своєї вигоди», — сказав генеральний менеджер Binance у CEE та Центральній Азії Кирило Хомʼяков.
З огляду на консервативний підхід податкових органів і специфіку ВА, на практиці може виникнути безліч проблем, пов’язаних із податковою звітністю, обліком та іншими нюансами у сфері оподаткування, зазначив CEO Trustee Plus Вадим Груша:
«У законопроєкті не враховано, як закон працюватиме для тих, хто придбав ВА раніше, до набрання чинності законом. Ні для кого не секрет, що на практиці фізичні та юридичні особи володіють такими активами на великі суми. До цього в Україні транслювався підхід, що це буде врегульовано, але наразі ми цього, на жаль, не бачимо».
Перспективи
Засновник біржі Kuna Михайло Чобанян вважає представлений законопроєкт «беззмістовним» та «мертвонародженим». За його словами, обговорювати цей документ немає сенсу, тому що він не має чіткої та зрозумілої мети:
«У нас є ринок криптовалют, на якому ми й досі, незважаючи ні на що, утримуємо досить непогані позиції, але при цьому в Україні його офіційно нема. Що якщо ми поставимо мету стати лідерами цього ринку та всім гуртом заробити […] Чому б нам не зробити з крипти національний проєкт? Але для цього нам треба задати цю мету — чого наразі немає».
Нещодавно аналітики Ukraine Economic Outlook представили дослідження на замовлення KUNA | Family. Згідно з ним, Україна втратила майже $50 млрд період з 2016 по 2022 року через відсутність регулювання крипторинку. У своїх заявах щодо оподаткування криптовалют, які ми згадували раніше, на звіт посилалися і Михайло Федоров з Олександром Борняковим.
Чобанян зазначає, що при розробці законодавства необхідно насамперед відштовхуватися від мети. Такою могла б бути, наприклад, ціль заробити як країна від розвитку індустрії $10 млрд на рік:
«Ґрунтуючись на тому, де ми зараз, від мети ми будуємо стратегію. У рамках цієї стратегії буде не тільки закон — нам потрібно підготувати банківську систему, механізми, усередині яких працюватиме закон, таким чином, щоб ми могли нівелювати ризики для іноземних інвесторів. Ми загортаємо це, припустимо, в Дія.City, або створюємо окремий орган, або це взагалі якесь партнерство з іншими державами… Тільки після того, як ми ухвалимо стратегію, ми приступаємо до законодавства, яке по суті прописує бізнес-процеси, необхідні для реалізації цієї стратегії та досягнення мети. Ось вам проєкт».
Втім, внесений до Верховної Ради законопроєкт такої мети не має, каже Чобанян. Він підкреслив, що при розробці документа необхідно проаналізувати вже наявні умови у різних країнах для криптоіндустрії для розуміння, що Україна може запропонувати, щоб «цей ринок прийшов до нас», адже ми знаходимося у «дуже конкуртентному полі».
В ході Incrypted Kyiv Meetup #2 Олександр Борняков зазначав, що Україна втратила можливість стати однією з перших країн, яка могла б запропонувати криптобізнесу зрозумілі «правила гри», через довгу роботу над законодавством щодо індустрії цифрових валют. За цей час багато інших держав вже ухвалили регулювання для крипторинку, переваги якого можуть залучити бізнес.
Наприклад, регламент MiCA передбачає, що будь-яка компанія, що отримала авторизацію в одній країні-члені ЄС, може пропонувати послуги на єдиному європейському ринку для споживачів усіх 27 країн ЄС.
Водночас Україна разом з імплементацією положень MiCA не зможе надати подібні переваги власним постачальникам послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, оскільки наразі ще не є офіційним членом ЄС, казав Борняков у розмові з Incrypted.
CEO Trustee Plus вказав на заяви регуляторів, зокрема НКЦПФР, щодо врахування практики більшості цивілізованих країн світу при роботі над податковою концепцією для України. Втім, за його словами, просто «примірявши» на Україну основні положення податкових моделей щодо ВА інших держав, до їх сприятливого середовища для розвитку «це нас ніяк не наблизило»:
«Не хочу змальовувати суто катастрофічний сценарій розвитку подій, але складається враження, що держава, прагнучи прискоритися з виконанням вимог ЄС і врегулювати ВА, робить все, щоб втратити вже існуючі компанії галузі та стимулювати нових гравців легалізовувати свою діяльність саме закордоном».
Втім, деякі гравці ринку сприймають запропоновані правила на базі MiCA для регулювання криптовалют в Україні більш позитивно. Зокрема, біржа Binance.
«MiCA надає зрозумілі правила для всіх учасників ринку. Неясність у правилах криптоіндустрії заважає її зростанню і прийняттю криптовалют загалом. З новим законом всі учасники ринку точно розумітимуть і знатимуть, що від них вимагається. Ми сподіваємося, що Верховна Рада України ухвалить ці правила до кінця року», — каже Хомʼяков.
Надалі робота над цим законопроєктом буде здійснюватися за стандартними процедурами. Першим «рубіконом», який необхідно буде подолати документу — отримання позитивного висновку від профільного Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, каже Юрій Бойко.
Втім, чи вдасться проєкту закону в його нинішньому вигляді зробити це — відкрите питання. Так, Михайло Чобанян вважає, що Верховна Рада може не підтримати документ:
«Він не створює додаткової цінності. Це ключове в цьому світі. А цього представлений документ не робить, це тільки додаткові побори з населення, при цьому документ не пропонує нових можливостей. А проєкт має насамперед створювати можливості».
