Яку альтернативу запропонували українцям щодо сплати криптоподатків: ексклюзивне інтервʼю з Мінцифрою
У листопаді у Верховній Раді зареєстрували одразу два законопроєкти про оподаткування операцій з криптоактивами та регулювання ринку.
Перший документ передбачає оподаткування для фізосіб доходів від операцій з криптоактивами за ставкою 18% ПДФО та додатково 1,5% військового збору, а також робить постачальників послуг, включно з біржами, податковими агентами своїх клієнтів. Редакція Incrypted робила детальний огляд проєкту закону та дізналася думку експертів та спільноти щодо нього:
Через десять днів, 17 листопада, у Раді зареєстрували другий — альтернативний — законопроєкт. Його розробкою займалася Мінцифра разом з представниками бізнесу.
Ми поговорили із представниками команди міністерства — директоркою Директорату цифрової економіки Юлією Пархоменко та головним юристом Проєктного Офісу з віртуальних активів при Мінцифрі Дмитром Ніколаєвським про цей законопроєкт. Повне ексклюзивне інтервʼю можна подивитися на нашому YouTube-каналі.
Редакція Incrypted зібрала в одному матеріалі відповіді на найважливіші питання, зокрема, як оподатковуватимуться криптовалютні операції та які саме, як перевірятимуться задекларовані відомості та про інші особливості запропонованих норм регулювання.
Як сплачувати податки?
Згідно з документом, доходи фізосіб від операцій з криптовалютами оподатковуватимуться за ставкою 5% впродовж перших трьох років, за ставкою 9% впродовж наступних п’яти, після чого застосовується загальна ставка у 18%. Чому була обрана саме така система?
Юлія Пархоменко: Будь-які ставки є компромісом між державою, яка хоче отримати якомога більше податків, і бізнесом, який або не хоче взагалі їх сплачувати, або хоче сплачувати менші. Тож, звісно, наша логіка в тому, що система ставок із перехідними періодами може створити цей компроміс.
Але всі прекрасно розуміють, що Мінцифра не є органом, що буде остаточно визначати, яка буде податкова ставка. Для цього є Мінфін, є податковий комітет, є депутати, які надалі будуть голосувати та ухвалювати закон. Але ми впевнені на 100%, що при створенні нової галузі податок 18% ПДФО для неї — це шлях в нікуди.
Дмитро Ніколаєвський: У документі є обмеження в 7 млн гривень — виникали запитання про те, чому саме така цифра. [Згідно з законопроєктом, право на передбачені запропонованою системою ставки матимуть ті платники податку, сума прибутку від операцій з криптовалютами яких не перевищує 7 млн гривень протягом року].
Ми не хочемо створювати арбітраж різних правових податкових режимів. У нас є спрощена система для III групи ФОП, яка має ліміт річного доходу у 7 млн гривень і ставку 5%. Тож щоб один податковий інструмент не використовувався замість іншого, було запропоновано починати з тих умов, які вже існують для певних видів діяльності та доходів. А далі — це вже послідовна еволюція ставки до стандартної.
Коли застосовується оподаткування?
Ніколаєвський: Доходи від продажу отримуються тільки в тому випадку, коли відбувається продаж віртуального активу за грошові кошти. Тож вихід у фіат — це момент виникнення податкового зобов’язання.
Якщо ти продав біткоїн за USDT і не виводиш кошти в гривню, момент оподаткування не настає?
Ніколаєвський: Не настає.
Як має здійснюватися підтвердження витрат, які користувач має зазначати при оподаткуванні?
Пархоменко: Наприклад, я зі свого банківського рахунку заводжу на біржу 1000 гривень для придбання біткоїну. Через якийсь час я його продаю та отримую 1200 гривень. В такому разі 200 гривень — це дохід, з якого я маю заплатити податок.
Для того, щоб підтвердити свої витрати, я маю в податкову надати виписку з банку про мої перекази грошей постачальнику послуг, що я вивела 1200 гривень, а у постачальника послуг я маю отримати документ, який підтвердить, за яким курсом я купила і продала цей біткоїн.
Ніколаєвський: Після прийняття закону податкова буде формувати правила, за якими здійснюється підтвердження витрат і описувати окремі випадки, коли такі витрати треба підтверджувати. Все буде роз’яснюватись на рівні вже підзаконних нормативних актів, які будуть розроблені Міністерством фінансів та за участі податкової інспекції.
А якщо таких операцій на день, наприклад, понад п’ятдесят?
Ніколаєвський: Наразі не є можливим запропонувати якийсь інший зручніший механізм. Отже, ми виходимо з того, що ця проблема буде вирішена на рівні постачальників послуг шляхом автоматизації процесу складання податкової звітності.
Що відбувається з точки зору закону, якщо за звітний період мої інвестиції в мінусі?
Ніколаєвський: У такому разі, звісно, оподаткування не застосовується. Більш того, негативний результат можна переносити на майбутні роки, зменшуючи об’єкт оподаткування майбутніх податкових періодів.
Як будуть перевірятися відомості, надані фізособою у декларації, щодо її прибутків/збитків від операцій з криптовалютами?
Ніколаєвський: Порівняння зазвичай робить податкова при проведенні перевірки. Перевірка проводиться в тому випадку, коли податкова ставить під сумнів достовірність задекларованої інформації. Якщо є невідповідність між даними від постачальників та даними декларації, тоді податкова може звернутись за роз’ясненням до платника податків і попросити його надати документи, що підтверджують саме його обрахунок.
Які умови оподаткування передбачені для юридичних осіб?
Ніколаєвський: Якщо ми кажемо про постачальників послуг, це окремий розділ регулювання. Їх послуги, окрім консультаційних, звільняються від сплати ПДВ. Після отримання авторизації вони можуть скористатися пільговим режимом Дія.City і сплачувати 9% податку на виведений капітал.
Інша історія — це податок на прибуток для усіх інших юросіб, що не є постачальниками послуг. Для них виключень нема — використовується загальна ставка 18% податку на прибуток.
Хто вважається постачальником послуг?
Ніколаєвський: Щоб не перелічувати всі типи, вказані в законопроєкті, зосереджусь на загальному принципі. Він полягає в тому, що авторизації підлягають ті види діяльності, які передбачають можливість оперувати віртуальними активами, що належать іншим особам. Виключенням є тільки надання консультаційних послуг.
Біржі та обмін податковою інформацією
У законопроєкті 10225 є положення про податкових агентів, яке передбачає, що постачальники послуг будуть відповідати за стягнення податків зі своїх користувачів. Які зобовʼязання покладаються на постачальників послуг у вашому альтернативному документі 10225-1?
Пархоменко: Згідно з ним, податкові агенти зобов’язані будуть подавати звітність до податкових органів — більше нічого. Тобто вони не будуть ані сплачувати податків, ані подавати декларації за користувачів.
Останні можуть отримувати від постачальників послуг звіти та вже самостійно формувати декларацію і сплачувати податки. Ми розуміємо, що кожен користувач може користуватися послугами декількох постачальників. Він збирає у себе всі звіти і формує вже загальну декларацію.
Ніколаєвський: У законопроєкті, який було подано раніше, біржі мали утримувати та сплачувати за фізичну особу податки. Проте це не звільняло саму фізособу від відповідного обов’язку, тобто фактично йшлось про подвійний процес. Ми не бачимо в цьому практичного сенсу. Є фінансовий результат, який є об’єктом оподаткування, і він може формуватися за рахунок операцій на різних платформах.
Тобто постачальних послуг може допомагати сформувати звітність для декларації?
Ніколаєвський: Ми очікуємо, що постачальники впровадять це як сервіс для своїх користувачів і спростять їм життя.
Яку звітність матиме надавати біржа?
Ніколаєвський: Про свою діяльність, оскільки так само є платником податків. Про користувачів подає звітність у розрізі сум, які виплачені фізособі. Тобто, якщо людина вивела від постачальника послуг певну суму грошей, про цю виплату в грошовій формі останній зобов’язаний повідомити податкові органи за стандартною формою.
Біржі потребують KYC. Це означає, що податкова у разі потреби отримає всі дані про клієнтів платформ?
Ніколаєвський: Так, податкова зможе зіставити ті суми, які людина вказала у власній декларації, з відомостями, які щодо неї отримані від постачальників послуг.
Як щодо операцій з децентралізованими біржами та холодними гаманцями? Як їх контролювати?
Ніколаєвський: Людина, яка звітує, має зобов’язання довести документально свої витрати. Дуже складно буде доводити витрати, якщо вона здійснює операції на децентралізованих біржах.
Якщо людину влаштовує просто сплата податку з усієї суми отриманого доходу і витрати для неї неважливі, то вона може заробити десь на DEX, потім продати [активи] через постачальника послуг в Україні, вивести ці гроші на картку і з усієї суми сплатити оті ж 5% податку.
Чи може виникнути необхідність користувачу пояснювати походження коштів при їх заведенні на біржу?
Ніколаєвський: Кожен постачальник послуг такі політики формує самостійно в відповідності до чинного законодавства і вимог FATF. Звісно, якщо суми будуть перевищувати певну межу, то дуже ймовірно, що постачальник, який ідентифікує клієнта, може задати питання про джерело походження коштів.
У біржі в будь-якому випадку буде обов’язок виконувати зобов’язання як суб’єкту первинного фінансового моніторингу. Для цього постачальник має сумлінно ставитись до того, що відбувається в того чи іншого користувача, і цікавитись, якщо щось виглядає підозрілим.
Головне завдання фахівця з фінансового моніторингу — пересвідчитись в тому, що гроші не мають кримінального походження.
Якщо постачальник послуг не зареєструється на території України, наприклад, біржа з ЄС, чи може вона обслуговувати громадян України?
Пархоменко: Наш законопроєкт взагалі не обмежує нерезидентів у наданні послуг громадянам України. Фактично, самі люди обирають, де їм обслуговуватись — у нерезидентів, чи у зареєстрованих постачальників послуг на території України.
Але тут є нюанс у тому, що останні зможуть надавати звітність для податкових, а іноземні постачальники — не зобовʼязані. Тому буде набагато складніше підтверджувати свої витрати, які користувач нестиме при роботі з постачальниками послуг.
Ніколаєвський: Що дає взагалі правовий фреймворк? Можливість звернутись до суду, якщо твої кошти, наприклад, викрали. Це базова перевага. Власне, за це і сплачуються податки. Тобто держава може переслідувати злочинця.
Щодо нерезидентів, компаній, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Ми розуміємо, що правових інструментів повернути свої гроші або немає, або вони примарні, або дуже дорогі. Людина за умовні $1000 не буде звертатись до якогось Інтерполу для пошуку шахраїв. Водночас в Україні можна буде працювати відносно спокійно, оскільки всі учасники ринку будуть при авторизації проходити попередню перевірку.
Навіщо міжнародній біржі отримувати ліцензію в Україні? Які переваги, якщо вона і так може обслугувати громадян країни?
Ніколаєвський: Якщо біржі хочуть отримати клієнтів з цієї юрисдикції та працювати з ними більш ефективно, вони зацікавлені в тому, щоб авторизуватись на території України. Якщо, звісно, це не коштує мільйони доларів чи гривень, то чому б не пройти авторизацію і не використовувати зручні фіатні шлюзи.
Чи передбачає нова нормативна база обмін інформацією з податковими органами Єврозони? Чи буде аналог DAC8 або Travel Rule?
Ніколаєвський: Так, це все буде. Щодо вимог обміну податковою інформацію, Україна вже прийняла відповідний закон і буде такою інформацією обмінюватись. Інформація про віртуальні активи так само входить до складу даних, що підлягають обміну.
Проте це стосується не всіх. Існує межа, менше якої відповідний обмін не здійснюється. І важливо розуміти, що це обмін не між постачальниками послуг і податковими органами, а між податковими органами між собою.
Класифікація віртуальних активів
Оновлення до закону «Про віртуальні активи» поділяє останні на чотири види. Чи можете ви навести приклад для кожної з категорії таких активів для чіткого розуміння, що саме мається на увазі?
Ніколаєвський: Почнемо з найцікавішого, токени електронних грошей — це віртуальні активи, які матимуть особливий правовий режим. Що це означає на практиці? При прийнятті попереднього закону часто комунікували про те, що дуже погано, коли віртуальні активи не можуть використовуватися як засіб розрахунку.
В цьому випадку проблема вирішується — конкретно ці токени зможуть бути використаними як інструмент розрахунку.
У чому полягатиме їх специфіка? Вони будуть обов’язково прив’язані до гривні. Оскільки вони будуть забезпечуватись фіатною гривнею, їх емісія не буде якимось чином негативно впливати на загальну монетарну політику. Це були основні занепокоєння НБУ при ухваленні попередньої версії закону. Отже, ці токени, їх обіг, емісія будуть регулюватись Нацбанком України. Саме він згодом надасть свої роз’яснення щодо обороту токенів електронних грошей.
Далі. Токени, що прив’язані до активів. Давайте їх розглянемо в порівнянні зі службовими токенами. І там, і там існує певний базовий актив. Але у випадку, коли передача службового токена уособлює передачу права на отримання фізичної речі, наприклад, тої ж автівки, то у випадку з прив’язаним до активів токеном зобов’язання передати цей актив вже не існує, але існуватиме зобов’язання виплатити його поточну вартість.
Якщо емітент цього токену доведе свою спроможність виконати зобов’язання за рахунок інших високоліквідних інструментів, надлишкового депозиту, який суттєво перевищує обсяг зобов’язань за фактично випущеними токенами, що прив’язані до активів, то така можливість буде існувати.
Що таке некласифіковані віртуальні активи?
Ніколаєвський: Це такий узагальнювальний вид, щоб розуміти, який правовий режим застосовується до всіх тих токенів, що не відповідають попереднім критеріям. Це всім відомі нам біткоїн, Ethereum, тобто ця множинність криптовалют. Наразі навіть USDT — некласифікований віртуальний актив.
Банки та криптовалюти
Нещодавно у мережі зʼявилися повідомлення, що monobank і ПриватБанк почали блокувати картки із припущенням, що це стається через використання Р2Р-торгівлі. Чи може бути, що банки намагаються закрити альтернативні канали, щоб люди потенційно виводили активи через офіційні шлюзи в фіат?
Ніколаєвський: Напевно, більшості відомо, що операції з віртуальними активами відповідно до банківських нормативів відносяться до високоризикових. Багато банків приймає для себе рішення, що краще відмовитись від співпраці з клієнтом, який має певну причетність взагалі до цієї галузі.
Наразі нема зрозумілого правового поля, яке б дозволило пояснити, що криптовалюти — це не щось суперризикове, а звичайний елемент нової цифрової економіки.
Пархоменко: Саме ухвалення закону дозволить банкам нормально ставитися до криптовалют.
Ніколаєвський: А постачальники отримують можливість відкривати рахунки та нормально запрацюють нарешті фіатні шлюзи.
Регулятори: без Нацкомісії
Чи правильно розуміти, що Національну комісію з цінних паперів та фондових ринків повністю виключили з регулювання ринку в новому законопроєкті?
Пархоменко: Абсолютно вірно, саме ця редакція виділяє тільки два регулятори: НБУ, яке буде відповідати за токени електронних грошей, і Мінцифра, яка буде відповідати за абсолютно всі інші напрямки.
Народний депутат Олексій Жмеренецький розповів, що робоча група буде працювати над пошуком компромісу між законопроєктами 10225 та 10225-1 та можливим синтезом двох документів в один. У такому разі, на які компроміси Мінцифра готова була б піти щодо положень документу, а на які — ні?
Пархоменко: На сьогодні зареєстровано два законопроєкти: основний і альтернативний. Наразі податковий комітет збирає всі висновки від державних органів виконавчої влади. Після цього планується створення робочої групи при податковому комітеті, в рамках якого будуть розглядатися і обидва законопроєкти, і всі отримані висновки.
Ми ще не знаємо, як буде відбуватися подальший процес. Ми дізнаємося це тільки, коли вже запрацює ця робоча група.
Але чи готові ми йти на якісь поступки — ми будемо до останнього відстоювати нашу позицію, аргументуючи її, а далі будемо дивитись на реакції інших стейкхолдерів.
Тут питання навіть не в боротьбі, нам важливо, щоб регулювання запрацювало. Тому що за останні два роки через військовий стан операції майже всі припинилися, і наразі єдина змога все ж таки відновити їх — це запустити регуляцію.
Ніколаєвський: Якби Комісія змогла виконати це завдання, напевно, отих двох версій законопроєкту взагалі не було б.
Які ваші прогнози щодо ухвалення закону?
Ніколаєвський: Прогнози завжди є оптимістичні і реалістичні. Якщо все буде добре, то ми дуже сподіваємось, що фреймворк в цілому з податковою частиною, з реєстрацією постачальників, як то кажуть «під ключ», запрацює з перших днів 2025 року, тобто через рік чи трохи більше.
