Урок 5: Види заробітку на криптовалютному ринку
Щоб заробити на криптовалюті у 2010 році, достатньо було купити біткоїн і протримати його в гаманці кілька років. По суті, це єдине, що могла запропонувати індустрія в перші роки свого існування.
Якби сучасний власник цифрових активів перемістився на 14 років назад, то застав би «чисте поле» і власників біткоїна, які блукають по ньому. Сьогодні ж криптобіржі та DeFi-додатки пропонують десятки продуктів, послуг і стратегій для отримання доходу.
Користувачі можуть позичати цифрові активи, давати в борг, вносити депозити, брати участь у токенсейлах і займатися іншою діяльністю, недоступною гравцям традиційного ринку.
У цьому уроці ми розберемо, які способи отримання доходу існують у блокчейн-індустрії. Ми створимо своєрідну контурну карту ринку, на якій будуть позначені основні «дороги» і сектори.
Трейдинг
Загальне правило трейдингу відоме давно — «купуй дешево, продавай дорого». Звучить просто, але для того, щоб купити дешево і продати дорого, потрібно провести аналіз ринку, а також визначити точку входу і розмір позиції.
Кожен трейдер обирає свої інструменти для опрацювання даних і прогнозування ціни, і саме від них часто залежить наскільки вдалою буде угода. Крім того, щоб не покладатися виключно на удачу, важливо приділяти час ризик-менеджменту, управлінню депозитом та іншим аспектам торгівлі.
Забігаючи наперед, зазначимо, що головне в трейдингу навіть не вміння аналізувати ринок, а контроль емоцій і здатність дотримуватися обраної стратегії. Саме ця навичка відрізняє новачків, які можуть швидко заробити під час зростання ринку і так само швидко втратити все на падінні, від досвідчених трейдерів, які зберігають прибутковість угод за будь-яких умов.
Щоб заробляти на трейдингу, потрібно:
- вміння проводити аналіз ринку за однією або кількома методиками;
- навички взаємодії з різними типами торгових майданчиків;
- стартовий капітал.
Ну і звісно, важливо постійно вчитися і отримувати досвід. Тільки це дасть змогу зрозуміти, як насправді поводяться ринки і конкретні активи в тих чи інших умовах.
Інвестування
Інвестування ґрунтується на тому ж принципі, що й трейдинг, — купити дешево, продати дорого. Однак ці операції виконуються з меншою частотою і з урахуванням певних особливостей.
Існує безліч стратегій, адаптованих для різної толерантності до ризику, розміру капіталу та активності інвестора. Серед найпопулярніших:
- DCA (dollar-cost averaging). Спосіб інтервального інвестування, за якого активи купують у рівні проміжки часу на одну й ту саму суму. Це дає змогу усереднити позицію, згладивши вплив локальних трендів;
- ранні інвестиції. Вкладення в проєкти та активи, які ще не відомі більшості учасників ринку і недооцінені. Один із найскладніших напрямів, оскільки вимагає навичок аналізу та доступу до інформації;
- вкладення на низхідному ринку. Інвестор купує перспективні інструменти під час спаду, а потім утримує їх до наступної бичачої фази.
Інвестиції вимагають розвинених аналітичних здібностей, капіталу, зв’язків, а найголовніше — набагато більше часу. Від вкладення коштів до отримання першого прибутку може минути кілька років, протягом яких ландшафт ринку може суттєво змінитися. Тому інвестор має бути готовим «заморозити» вкладення на тривалий термін або навіть втратити їх.
Участь у токенсейлах
Токенсейли можна визначити як щось середнє між інвестиціями та трейдингом. Коли говорять про участь у подібних подіях, зазвичай мають на увазі так званий «публічний продаж», тобто умовно доступне для всіх користувачів поширення токенів через:
- сайт проєкту або спеціальний сервіс — initial coin offering або ICO;
- лаунчпад — initial DEX offering або IDO;
- криптовалютну біржу — initial exchange offering або IEO;
Якщо порівнювати з традиційними фінансами, то публічні продажі схожі на IPO, під час якого традиційні компанії збирають інвестиції в обмін на акції. Тільки у випадку з крипторинком замість акцій — токени. По суті, учасники продажу купують токени у команди проєкту, щоб потім реалізувати їх за вищою ціною.
Участь у токенсейлах вимагає врахування багатьох технічних, юридичних і фінансових аспектів, тому ми докладніше розглянемо цю активність в окремому уроці. Це не найпростіший спосіб заробітку, який вимагає хорошого розуміння тенденцій і ландшафту ринку або певного сектора, а також початкового капіталу для інвестування.
Майнінг і стейкінг
Майнінг — це механізм, який забезпечує обробку транзакцій і актуальний стан децентралізованої бази даних. З наших попередніх уроків ви пам’ятаєте, що блокчейн не має керівного органу, серверів і найнятих співробітників, які б займалися його обслуговуванням. Усе це — робота майнерів або, у більш сучасних мережах, — валідаторів.
Вимоги до цих учасників відрізняються залежно від того, який механізм досягнення консенсусу (Proof-of-Work або Proof-of-Stake) використовує блокчейн, але так чи інакше, вони отримують винагороду, тобто можуть заробити.
Proof-of-Work і майнінг
Найвідоміший блокчейн, що використовує в роботі алгоритм досягнення консенсусу Proof-of-Work (PoW), — це біткоїн. На одному з попередніх уроків ми вже розбирали, як працює майнінг у цій мережі.
Дохід майнерів залежить від безлічі факторів. Насамперед від вартості електроенергії, потужності обладнання для розрахунків, а також від поточної ціни криптовалюти, в якій виплачується нагорода. В інтернеті можна знайти спеціальні калькулятори, які розраховують потенційний дохід на основі цих параметрів.
У перші роки роботи біткоїна стати майнером міг будь-який власник ПК, проте зараз обсяги обчислювальних потужностей і складність розрахунків для видобутку блоків значно зросли. Щоб заробляти, необхідно встановлювати спеціальне обладнання — ASIC-майнери, що значно підвищує фінансовий і технічний вхідні бар’єри.
Альтернативний варіант для новачків — пошук інших проєктів, що використовують Proof-of-Work з меншими вимогами до обладнання.
Загалом, майнінг — це складний спосіб заробітку, що вимагає певного технічного досвіду і розуміння ринку. Його також складно назвати джерелом пасивного доходу, оскільки обладнання та вузли потребують постійного обслуговування.
Proof-of-Stake і стейкінг
Більшість сучасних децентралізованих мереж, включно з Ethereum, використовує алгоритм досягнення консенсусу Proof-of-Stake (PoS).
Концепція Proof-of-Stake не вимагає від учасників (валідаторів) складних розрахунків, — достатньо заблокувати певну кількість криптовалюти як заставу (стейк).
Наприклад, щоб стати валідатором Ethereum, потрібно внести заставу в розмірі 32 ETH, після чого можна запустити вузол і отримувати винагороду за перевірку транзакцій. Крім того, існують платформи ліквідного стейкінгу і ліквідного рестейкінгу, що знижують вхідний поріг.
Іншою перевагою стейкінгу є те, що прибуток тут не залежить від вартості електроенергії, однак на нього впливає волатильність криптовалюти та деякі інші фактори на кшталт стабільності роботи валідатора і загальної кількості вузлів у мережі.
Головний же недолік — високі вимоги до капіталу. Навіть якщо ви не вносите повну заставу самостійно, річний відсоток прибутковості у стейкерів порівняно невисокий, тому отримати відчутний прибуток можна тільки заблокувавши велику суму.
Використання DeFi
DeFi (децентралізовані фінанси) — це децентралізований аналог банківського сектора і традиційних фінансових інструментів. Ключова особливість застосунків сектора полягає в тому, що вони побудовані з використанням смартконтрактів і працюють на блокчейні, тому не потребують централізованих посередників.
Користувачі DeFi-платформ можуть заробляти різними способами, наприклад, надаючи кредити або ліквідність для торгівлі в обмін на комісію та інші винагороди. На рівні користувача це виглядає як звичайний банківський депозит — ви на певний час блокуєте свої активи й отримуєте дохід у вигляді відсотків.
Утім, технічно все дещо складніше, а реальний прибуток залежить від багатьох факторів. Саме тому ми присвятимо децентралізованим фінансам окремий урок. Тут же зупинимося на основному інструменті пасивного заробітку — наданні ліквідності.
Надання ліквідності
Більшість децентралізованих бірж (DEX) побудовані на основі алгоритму автоматичного маркетмейкера (АММ) і пулів ліквідності.
Торгівля на таких майданчиках можлива тільки завдяки обіговим коштам, що надаються користувачами. Тобто будь-хто може заблокувати в пулі ліквідності (спеціальному смартконтракті) певну кількість цифрових активів, які будуть задіяні в обмінних операціях.
За використання обігових коштів з цього пулу трейдери платять комісію, яка розподіляється між усіма постачальниками ліквідності пропорційно їхній частці в пулі.
Таким чином, заробіток на наданні ліквідності виглядає наступним чином:
- Користувач передає в пул певну кількість токенів.
- Отримує натомість так звані LP-токени, які відображають його частку в пулі.
- Через деякий час LP-токени можна обміняти назад на активи й отримати дохід у вигляді частини комісій пулу.
Основним ризиком є так звані непостійні збитки — різниця між обмінним курсом, який формується в окремому пулі, і ціною активів на відкритому ринку.
Просунутим методом заробітку на наданні ліквідності є так званий фармінг ліквідності: деякі DeFi-платформи мотивують користувачів надавати кошти саме для їхніх пулів, виплачуючи власні токени як додаткову винагороду. Один із яскравих прикладів — токен сервісу Yearn.Finance (YFI), який на піку коштував понад $80 000.
Варто зазначити, що багато централізованих бірж теж дозволяють своїм клієнтам передавати активи під певний відсоток. Платформи використовують ці кошти для власних операцій, наприклад, кредитування або фінансування валідаторів. В обмін користувачеві нараховують відсотки. Однак ця бізнес-модель схожа на роботу традиційних банків і вимагає довіри до біржі.
Дропхантинг
Дропхантинг — це цілеспрямована взаємодія з протоколом з метою отримати аірдроп у майбутньому.
Хоча проєкти почали використовувати цей механізм інсентивівізаціі ще 2020 року, масового поширення ця модель набула лише після 2022 року. Як наслідок новачки отримали порівняно простий і доступний спосіб заробітку.
Але для чого комусь взагалі безкоштовно роздавати гроші? Річ у тім, що нові проєкти стикаються з низкою проблем, оскільки їм потрібно справедливо та юридично коректно розповсюдити свій токен і при цьому привернути увагу нових користувачів.
Досягти цих цілей можна через аірдроп — винагороду у вигляді власних токенів, яку отримують найбільш активні та лояльні користувачі.
Суть дропхантингу в тому, щоб максимально ефективно взаємодіяти з проєктом, наприклад, надавати ліквідність, торгувати, проводити транзакції. Після закінчення певного терміну команда встановлює критерії, які дозволяють претендувати на розподіл.
Умови, зокрема розмір винагороди, можуть сильно варіюватися залежно від конкретного проєкту, однак взаємодіючи одночасно з кількома сервісами, користувачі збільшують шанси на успіх.
Крім того, щоб підвищити ефективність подібних активностей, часто вдаються до мультиакаунтингу, тобто створення великої кількості гаманців і виконання цільових дій від їхнього імені. Більше гаманців — більше винагород. У деяких випадках під управлінням однієї людини може бути кілька сотень або тисяч акаунтів.
Примітка: на сайті Incrypted ви можете знайти окремий розділприсвячений аірдропам. У ньому регулярно публікуються інструкції щодо взаємодії з перспективними проєктами та інша корисна інформація. Варто зазначити, що 2024 року дедалі більше проєктів починає використовувати для розподілу токенів модель поінтів, що дає змогу гнучкіше керувати цільовими діями користувачів.
Реферальні програми
Реферальні програми можна розглядати як основне або додаткове джерело доходу залежно від масштабів діяльності та можливостей користувача.
Багато криптовалютних проєктів прагнуть залучити якомога більшу аудиторію. Одним зі способів є реферальні програми, тобто стимули для користувачів, які приводять на сервіс нових клієнтів (рефералів).
Щоб заробляти на залученні користувачів, потрібно отримати унікальне посилання. Людина, яка перейде за цим посиланням і зареєструється, стає рефералом власника посилання (реферала).
Рефери отримують як винагороду частину прибутку, яку реферал приносить проєкту, наприклад, частку від виплаченої ним комісії. Тобто, чим більше рефералів і чим активніше вони використовують сервіс, тим більшим буде прибуток рефера.
Основна складність у тому, щоб поширити своє посилання серед максимально великої і зацікавленої кількості користувачів. Саме тому реферальні програми краще підходять людям, які вже мають певну аудиторію або знають, як вести цільовий трафік на ті чи інші ресурси.
Робота в криптоіндустрії
Криптоіндустрія — це повноцінна галузь на перетині фінансів та інформаційних технологій. Вона стрімко зростає в міру поширення цифрових активів і появи інтернет-платформ нового покоління.
Як і у випадку з будь-якою іншою галуззю, крипторинок створює величезну кількість робочих місць, не пов’язаних із трейдингом та інвестиціями. У блокчейн-проєктах працюють дизайнери, маркетологи, промоутери, менеджери, програмісти, юристи та тисячі інших людей різних професій.
Подумайте про те, що ви вмієте робити найкраще, а потім, як застосувати свої знання та навички в контексті криптовалют і блокчейну. Наприклад, команда Incrypted створює контент і це стало нашою основною роботою.
Крім того, незалежно від способу заробітку, якому надається перевага, пам’ятайте, що криптовалюти, — це не «магічні безкоштовні гроші в інтернеті». Щоб отримувати дохід, потрібні знання, час, а часто і стартовий капітал. Обирайте активність, виходячи зі своїх ресурсів і способу життя.
У наступному уроці ми поговоримо про темний бік індустрії — шахраїв і хакерів, а також розповімо як захиститися від них. Це те, що має знати кожен власник криптовалют, оскільки через децентралізацію та слабке регулювання традиційні методи впливу правоохоронців у криптосфері малоефективні. Отже, захищати свої активи потрібно самостійно.
