«Білий хлопчик» — нове есе Артура Хейса

18.11.2022
20 хв
668
8

Переклад есе Артура Хейса«White Boy»

Любые взгляды, выраженные ниже, являются личным мнением автора и не должны служить основанием для принятия инвестиционных решений, а также рассматриваться как рекомендация или совет по участию в инвестиционных сделках

У своєму попередньому есе я пропонував віддати належне Сему Бенкману-Фріду (SBF) за те, що він «талант трейдингу, який випадає раз на покоління». Ну ок, мене теж обвели навколо пальця. Я думав, що команда Alameda була хорошими трейдерами. А виявилося, що це просто чергові торгаші на бичачому крипторинку. І коли настав ведмежий ринок, вони зазнали невдачі, як і всі інші хом’яки з надмірним кредитним плечем. Тепер ми знаємо, що Сем був жахливим ризик-менеджером — як щодо криптовалют, так і щодо фінансових ринків загалом. Утім, я досі вважаю, що в його торговій грі був якийсь унікальний елемент, якому майже не було рівних у галузі. SBF грав у гру на мета-рівні й торгував соціальною валютою, обманюючи при цьому як західний фінансовий істеблішмент, так і криптоіндустрію.

SBF запропонував солодку пісню сирени двом групам людей. Перші — це прихильники Сатоші, які вірять, що Bitcoin стане однією з найбільших революцій в історії людства. І другі — це картель довіри TradFi, які бачать у криптовалюті екзистенціальну загрозу статусу-кво, створеному багатими товстунами.

Вірянам у Сатоші він проповідував казки про те, що є одним із нас. SBF говорив, що він може успішно ходити коридорами влади TradFi й від нашого імені просувати ідеї крипто-світу. А товстунам з TradFi він обіцяв капітал, обіцяв допомогти їм пожинати плоди цього нового джерела багатства (не відмовляючись від свого трону на вершині фінансової системи). Це його злий геній. Екосистема FTX/Alamеda, яку я надалі називатиму Зіркою Смерті, грала на боці обох груп.

Цей скандал, трагедія і, найімовірніше, кричуще шахрайство зачіпають так багато геополітичних і расових проблем Американської імперії (Pax Americana), що я присвячу наступні кілька есе своїм висновкам із цієї саги.

Сьогоднішнє есе складається з двох частин. У ньому я розповім, як SBF використовував свої вроджені переваги й над-соціальний інтелект, щоб обдурити всіх. Я поясню, як він змусив усіх вважати себе крипто-вундеркіндом і майбутнім фінансового істеблішменту, очолюваним Заходом.

Білі хлопчики не вміють стрибати

У мене вже давно свербіли руки написати це есе. Але мені не вистачало фону і контексту, щоб зробити його актуальним для моїх читачів.

Для початку я попрошу уважно прочитати мій стислий огляд заснування США і того впливу, який вони справили на расово-забарвлену систему соціальних каст. Це дуже важливо, оскільки саме система соціальних каст сприяла успіху SBF. І саме вона стала спусковим механізмом для краху FTX. Мені потрібно трохи часу, щоб дістатися до другої частини. Тож потерпіть і пройдіть через цей короткий урок історії.

Для початку кілька пунктів для старту:

  • У минулих есе я писав, що кожна національна держава чи суспільство має культуру, яка ґрунтується на різних соціальних верствах. Там завжди є «інші». «Інші» відрізняються кольором шкіри, етнічною приналежністю, релігією та/або акцентом. Але завжди нагорі будуть ті, хто економічно експлуатує тих «інших» унизу і виправдовує свої жорстокі нелюдські дії зазначеними вадами. Якщо вас цікавить глибше обговорення довгої історії цієї лінії мислення, я рекомендую прочитати «Народну історію Сполучених Штатів» Говарда Зінна.
  • Я використовуватиму термін «білий» для позначення осіб європейського походження, а термін «чорний» – для опису осіб африканського походження. Але як назвати людину, у чиєму походженні є і те, і інше? Вони «білі», «чорні» чи щось інше? Чому одна крапля «чорноти» знищує «білизну»? Я міг би написати ціле есе, розбираючи лінгвістичне походження цих американських термінів, що позначають расу, але це тема для іншої розмови. Я ненавиджу їх використовувати, але заради стислості та простоти розуміння давайте продовжувати використовувати ці помилкові — і, відверто кажучи, підступні — ярлики.
  • В Американській Імперії заборонено думати, що кастова система живе і процвітає досі. Якщо ви вважаєте так само і не хочете відкривати свій розум, то припиніть читання в цьому місці. Якщо ви вважаєте за краще продовжувати вірити в казку про американську винятковість, вам в інше місце. Ви можете почитати рафіновану розповідь істеблішменту про вибух Зірки Смерті в недавньому номері New York Times. Я маю на увазі їхню пафосну статтю, яка наробила багато галасу. У ній масове шахрайство SBF подано під соусом, що «це був доброзичливий вундеркінд, який намагався зробити занадто багато добра всім і відразу». Таку статтю складно пояснити, якщо ви не копнете глибше, щоб зрозуміти соціальні чинники, що діють у США.

А зараз про гарне.

Будучи школярем у державній системі освіти, ви вивчаєте дуже романтизовану версію заснування Америки. Я ходив і в державні, і в приватні школи, і всі вони розповідають одну й ту саму казку про ранню американську історію: група «патріотів», яким набридли жахливі податки без представництва у владі, повстали й заснували Сполучені Штати. У цій країні всі люди створені рівними та мають право голосу в питаннях влади.

Це чудова історія. У мене є ще одна.

Група заможних чоловіків-землевласників не захотіли далі платити податки Британії. Тому творили речі, які за сьогоднішніми мірками можна було б назвати побутовим тероризмом (наприклад, Бостонське чаювання). Потім вони переконали групу злиденних білих поселенців битися разом із ними, щоб відокремитися від короля Георга. Після того, як країна здобула незалежність, переважній більшості американців заборонили голосувати (включно з усіма жінками й тими чоловіками, які не володіють землею). Держава за законом вважала чорношкірих ⅗ чоловіками (при розрахунку податків) і власністю своїх господарів. А корінних американців вигнали з їхніх споконвічних земель або силою, або через нечесні договори. Це нелюдський спосіб створити націю.

Давайте заглибимося трохи далі й подивимося, як поняття права змінювалося, еволюціонувало з плином часу у «вільній країні». Але ж право голосу — це гарний показник рівності, найсвященніше й основне право вільних і рівних громадян в умовах демократії.

Отже. Усі білі чоловіки, зокрема не землевласники, вперше отримали право голосу відповідно до 15-ї поправки 1870 року, майже через 100 років після заснування Америки. Жінкам дали право голосу після 19-ї поправки в 1919 році — тобто, 50 років потому. І, нарешті, довгий час закони Джима Кроу та інші методи залякування дозволяли істеблішменту не допускати чорношкірих до виборів. Їхнє право голосу офіційно закріпили 1964 року — майже через 45 років після жінок і майже 200 років після заснування країни.

Графік, на якому ці різні групи отримали право голосу — це по суті графік, на якому вони (технічно) почали сприйматися як «рівні» в американському суспільстві. Довгі роки системної дискримінації спотворили саму соціальну систему США.

Але виникає цікаве питання. Чому протягом століть ці групи терпіли дискримінацію? Чому вони не організували повстання, щоб отримати такі самі права і рівні податки? Як істеблішменту вдалося змусити бідних білих чоловіків, усіх білих жінок, усіх чорних африканських рабів і всіх корінних американців залишатися в бездіяльності?

Їхня покірність особливо примітна, якщо врахувати, що рання доіндустріальна Америка не була рогом достатку. Доіндустріальна Америка була лайновим місцем для життя, і люди повинні були гризти вудила, щоб хоч якось виживати. Взимку було дуже холодно, влітку дуже спекотно, їжі було мало, і ти був далеко-далеко від дому (принаймні всі, крім корінних американців). Не забувайте, що британцям не терпілося повернути те, що вони втратили. Іспанці лютували на півдні, а французи були ненадійними союзниками, які могли будь-якої миті спрямувати свої мушкети та грізний флот у бік Америки.

Більшість населення становили бідні білі чоловіки та білі жінки (далі я називатиму цю об’єднану групу «бідними білими»). Отже, щоб підняти успішне повстання і домогтися рівності, потрібно було просто переконати бідних білих, що бунт дасть їм змогу значно поліпшити свою долю.

Невеликий відступ — таке повстання фактично майже відбулося. Якщо вам цікаво дізнатися більше про цю майже другу американську революцію, раджу вивчити «Повстання через віскі» (Whiskey Rebellion) і те, як славнозвісний Александр Гамільтон «врятував» становище. Якщо коротко, то він отримав дозвіл зібрати армію, щоб придушити революцію в її зародку. Гамільтон не вірив у демократію насправді. Радше, він думав, що монархічна європейська система не така вже й погана, бо в ній мали владу «правильні» люди. І що якщо Америка занадто далеко відійде від цих рамок, повністю зрівнявши ігрове поле, вона потрапить на небезпечну територію.

Усвідомлюючи ризики потенційного бунту з боку білих бідняків, істеблішмент зрозумів одну річ. Потрібно просто дати їм відчути, що вони не перебувають у самісінькому низу соціальних сходів – тому що якщо люди відчувають, що вони кращі за будь-кого іншого в будь-якій системі, вони з більшою ймовірністю підтримають цю систему. У підсумку, щоб породити солідарність серед бідних білих, держава спонсорувала систематичну дискримінацію чорношкірих. Їхнє поневолення також було зручне тим, що давало безкоштовну робочу силу для сільськогосподарського Півдня (історія про двох зайців одним пострілом).

Бідному білому жилося важко. Але, слава Господу Ісусу Христу, ти не був чорним рабом! Ненависть до цих темношкірих хлопців, безумовно, змусила вас почуватися краще через своє становище на дні білої економічної бочки.

У міру того як зростало економічне процвітання Америки, країні було потрібно більше дешевої робочої сили, особливо після «звільнення» чорношкірих у 1860-х роках. У результаті китайцям дозволили будувати залізниці, починаючи з середини-кінця 19 століття. За ними пішли білі бідняки з різних частин Європи, які зіткнулися з економічним застоєм у своїх країнах наприкінці 19-початку 20 століть (сюди ввійшли Ірландія, Південна Італія і Східна Європа). Ці білі заполонили процвітаючі промислові міста Північного Сходу (Баффало, Детройт, Піттсбург тощо). А на південному заході кордон із Мексикою забезпечив постійний потік вихідців із Центральної та Південної Америки на північ у пошуках кращих можливостей.

Потім настав момент, коли расова кастова система потребувала невеликої перебудови. Просто бути білим було класно. Але мати краще життя, ніж клас колишніх рабів і китайських кулі — це насправді не те, до чого можна прагнути. Тому почала утворюватися соціальна ієрархія всередині самої білої підгрупи. Я впевнений, що багато хто з вас дивився фільми «Банди Нью-Йорка», мХрещений батько» та інші розповіді про кінець 19-го і початок 20-го століття. Тоді з’явилися центри соціальних каст у Нью-Йорку та Чикаго. Ці фільми дають корисні ілюстрації того, який вигляд мала ця ієрархія. Але вони ж і закріпили в наших умах барвисті расові образи, які ви все ще бачите і чуєте сьогодні (хоча й рідше). Ці принизливі стереотипи охоплюють практично всі білі підгрупи, крім англосаксонських протестантів. Те, звідки ви приїхали в Європу і яку релігію ви сповідували, дало коріння цим образам.

Короткий відступ. Будучи студентом Пенсільванського університету, я пройшов прискорений курс навчання тонких нюансів «білизни». Система Братства дозволяла групам білих однієї касти збиратися разом. Були єврейські касти, південні білі, WASP (протестанти) і міжнародні білі братства. У них навіть були рекламні борди з написом «якщо ви не той чи інший, будь ласка, не подавайте заявку». Але всі й так досить швидко розуміли, який будинок якому братству належить. Мій будинок був одним із традиційно найрізноманітніших братств (принаймні, якщо говорити про пенсильванські братства). На початку 1990-х у будинку виникли невеликі проблеми, коли член братства WASP образив чорношкірого на расовому ґрунті. Один із братів або прихильників нашого дому в помсту викрав брата братства WASP, прив’язав його до флагштока в чорному гетто Західної Філадельфії та увімкнув магнітолу із записом промови Малкольма Ікса (відомого борця за права чорношкірих – прим.ред.).

У міру розвитку 20-го століття ієрархічні кордони між цими білими підгрупами почали стиратися. Цьому сприяли постійні «змішання крові» в американському котлі. Система ранжування білих каст почала більше ґрунтуватися на освіті, багатстві та місцезнаходженні. Минули ті часи, як у 1960-х, коли бути ірландським католиком означало, що вам просто не дозволялося робити певні речі в білому світі. (Примітка — саме тому обрання Джона Ф. Кеннеді стало такою важливою подією для білої соціальної кастової системи).

Однак, є один великий розкол між білими, який все ще зберігається. І його можна простежити на прикладі Громадянської війни.

Громадянська війна була економічним конфліктом між Північчю, де домінували виробничі підприємства (які можна порівняти з «технологічним» сектором тієї епохи), і Півднем, який був аграрною плантаційною економікою. Як ви, напевно, знаєте, Північ переміг. Один із геніальних стратегічних ходів президента Лінкольна полягав у тому, щоб «звільнити» рабів і дозволити їм записатися в армію Союзу. За переписом 1860 року «кольорове» населення становило 41% від усього населення Півдня. Одним махом Лінкольн додав дуже мотивовану групу солдатів і на якийсь час підірвав робочу силу Півдня, оскільки їхнє чорне населення шукало притулку на Півночі.

Війну було виграно, але трайбалізм, що лежав у її основі, залишився.

(Прим. Трайбалізм — форма групової відокремленості, що характеризується внутрішньою замкнутістю та почуттям винятковості).

Той факт, що донині деякі білі жителі півдня люблять розгулювати під прапором Конфедерації, говорить багато про що. Серед частини білого населення Америки все ще існує кипляча лють. Минуло понад 150 років, а вони досі не змирилися зі своєю поразкою.

З урахуванням того, що Північ історично вважалася більш прогресивною, більш освіченою, більш культурною і багатшою, ніж Південь, білі сіверяни вважають своїх південних братів і сестер збіговиськом неосвічених фермерів. Гілларі Клінтон під час передвиборчої кампанії 2016 року навіть назвала прихильників Трампа «нікчемними». Політично коректний спосіб описати цих білих фермерських хлопчиків і дівчаток — назвати їх «людьми з глибинки». По суті, якщо ви не із Західного узбережжя, культурними й фінансовими столицями якого є Лос-Анджелес і Сан-Франциско, або зі Східного узбережжя, культурними та фінансовими столицями якого є Нью-Йорк і Бостон, то ви неосвічений білий шматок лайна.

Подумайте про це. Найпрестижніші середні школи США (Harvard Westlake, Brentwood, Andover, Exeter, Choate та інші) розташовані на узбережжях. Так само більшість найпрестижніших університетів (Стенфорд, Каліфорнійський технологічний інститут, Массачусетський технологічний інститут, Гарвард, Єльський університет, Прінстон тощо) розташовані на узбережжі. Примітно, що жоден із них не розташований на півдні. Столиця американської фінансової імперії – Нью-Йорк. Столиця американської технологічної імперії – Сан-Франциско. Розважальна і культурна столиця американської імперії розташована в Лос-Анджелесі. А провідні фінансові ЗМІ пишуть розповіді про правлячий клас зі своїх теплих місць у Нью-Йорку і Бостоні.

Зараз невеликий відступ про контроль і вплив, який вища каста Америки чинить на ці культурні центри. Це важливо, оскільки ці центри значною мірою відповідають за створення та експорт культури США. Коли я вперше потрапив до Гонконгу, то помітив, що в ресторанах посеред дороги в торгових центрах грає гангста-реп. У тексті були лайки і всілякі провокаційні фрази. А самі музиканти співали для кантонців із середнього класу, які насолоджувалися ситною сімейною вечерею. Їхні діти стрибали в такт, не звертаючи уваги на історичний контекст цього виду мистецтва та іронію його появи в гонгконгській культурі. Реп-музика була створена людьми з нижньої соціальної касти Америки як форма протесту. Але пізніше її включила у свою культуру правляча каста. Вони одночасно отримують задоволення від музики, а також:

а) використовують для увічнення стереотипів про реперів і таких, як вони, щоб тримати їх на дні кастової системи;

б) відправляють в інші місця, як-от Гонконг, проникаючи в їхні культури та ресторани і просуваючи позиції Америки на вершині міжнародної кастової системи.

Прибережний правлячий клас Америки зміг успішно прийняти форму протесту нижчої касти, перепакувати його і транслювати таким чином, щоб зміцнити своє місце на чолі американської кастової системи. І плюс зміцнити роль своєї імперії як найбільшої світової культурної наддержави. У цьому сила їхнього тонкого, але переважного впливу. Проникати в чужу культуру і ресторани та просувати становище Америки на вершині міжнародної кастової системи.

Що я хочу сказати цим усім? Незважаючи на значні зміни, кастова система Америки все ще існує сьогодні. І якщо ви потрапляєте в найвищий клас — який я назву «правильним білим» – ви отримуєте величезний шанс досягти успіху в робочому світі. Тут усе просто. Ті, хто контролює основні аспекти Американської Імперії, відвідують певні місця і ходять у певні школи. Як наслідок, вони схильні підтримувати тих, хто також перебуває в цих місцях і навчався в тих самих школах. Вони ж люди, зрештою.

Подумайте про це – що кажуть молоді про те, як досягти успіху?

  • «Добре вчися в школі, отримуй хороші оцінки, щоб вступити до найкращого університету».
  • «Візьми величезний кредит, тому що університетський диплом у майбутньому принесе більше грошей».
  • «Будь юристом, фінансистом, інженером тощо, щоб працювати в компанії, яка перебуває на вершині економічної ієрархії істеблішменту».

То як же все це пов’язано з SBF? Ну, він правильний білий. Нижче я даю короткий уривок зі статті Bitstamp про минуле SBF. Він пояснює все, що потрібно знати про те, чому прості люди й фінансові керівники, техно-компанії й ЗМІ, політики та представники культури Американської Імперії — всі вони закохувалися в Сема по вуха щоразу, коли він входив у кімнату і починав говорити про крипту.

Бенкман-Фрід народився 1992 року в Каліфорнії в сім’ї двох професорів права Стенфордської школи права. Його батьки дотримуються філософії утилітаризму – дії правильні, якщо вони корисні або приносять користь більшості. Це морально-філософське виховання заклало основу для пізнішої благодійності Бенкмена-Фріда.

У дитинстві SBF ненавидів школу, вважаючи її нудною і надмірно структурованою. Влітку в старшій школі він відвідував Canada/USA Mathcamp (освітня програма з математики). Це дало йому необхідну інтелектуальну базу. Фрід навчався в Массачусетському технологічному інституті (MIT) і закінчив його 2014 року, отримавши ступінь з фізики та додатковий ступінь з математики. Бізнесмен продовжує зневажливо ставитися до формальної освіти, зазначаючи, що нічого з того, чого він навчився у школі, не стало в пригоді в його професійному житті.

На другому курсі коледжу Бенкмен-Фрід відвідав виступ Вілла Макаскілла, основоположника ефективного альтруїзму. SBF вважає це знайомство поворотним моментом у своєму житті, яке допомогло втілити в життя давні переконання.

Давайте пройдемося чек-листом соціального визнання з боку істеблішменту.

  • «Освічений» білий з узбережжя — є.
  • Титуловані батьки — є.
  • Навчався в «топовому» виші — є.
  • Бонусний раунд: Наявність пеніса — є.


Ці характеристики особливо важливі для людей з таких галузей, як фінанси, юриспруденція та технології. Як правило, у цих сферах працюють люди, чия життєва мета полягає в тому, щоб їх самих визнали успішними (тобто тими, хто прагне бути на вершині ієрархії). І, за транзитною властивістю, вони хочуть бути «правильними білими».

Отже, коли людина з родоводом SBF починає продавати свої ідеї, ви сідаєте і слухаєте. Ви не питаєте, чому цього хлопця пустили в кімнату. Ви не сумніваєтеся, чи справді він знає своє лайно. Ви ні в чому не сумніваєтеся, тому що ви заздалегідь налаштовані вірити всьому, що говорить SBF. Така віра походить із расової та соціальної кастової системи, що формувалася протягом сотень років.

Коротше кажучи, ви не можете задіяти раціональну частину свого мозку, тому що повелися на стереотипи. Саме так люди справляються з невизначеністю світу, а також з перенасиченням великою кількістю інформації. Ми використовуємо евристичні ярлики та стереотипи, щоб легше ухвалювати рішення. Без них ми не змогли б швидко сканувати наше оточення, щоб нормально функціонувати в нашому суспільстві.

SBF знав це й отримав свою вигоду, спираючись на «правильний образ білого хлопчика». Саме так він створив «Зірку Смерті» зі своєї посередньої торгової компанії Alameda.

Що таке Зірка Смерті

Я хочу подякувати блогу Milky Eggs за чудовий огляд історії Зірки Смерті. Вони провели досить глибокі дослідження з цього питання, і їхні висновки загалом збігаються з моїми теоріями. Я буду супроводжувати цей розділ цитатами з їхнього блогу.

На загальну думку, SBF був успішним трейдером у компанії Jane Street (Чикаго). Jane Street – одна з провідних приватних торгових фірм у світі. Потім у 2017 році він прийшов у криптографію, займаючись арбітражними угодами та іншими високо — і середньочастотними прогностичними угодами.

У міру розвитку криптовалют звичайним торговельним фірмам, нібито нейтральним до ринку, ставало все важче і важче заробляти гроші. Чому? Тому що великі хлопчики, які керують на світових фондових і валютних ринках, почали засновувати невеликі внутрішні підрозділи для експериментів із крипто-торгівлею. Вони швидко виявили, що їхні технології та інтелект, відточені до досконалості на над-конкурентних ринках TradFi, дають змогу легко обігравати повільніші та менш гнучкі торгові фірми в криптовалюті.

Я думаю, Alameda почала помічати, що їхня альфа на угодах стає дедалі меншою і меншою. SBF дійшов висновку, що Alameda потребує більш повної інформації про ринок — це дасть перевагу над їхніми конкурентами, іншими великими торговими компаніями. Найкращий спосіб отримати кращий флоу — це володіти біржею і торгувати проти клієнтів. Десь по дорозі вони також вирішили відмовитися від суворої нейтральності до ринку і торгівлі в невеликих часових масштабах. І стали дегенами шиткоінів у довгій грі.

Історія їхньої команди в соціальних мережах ясно підтверджує ідею про те, що володіння інформаційним потоком і повна дегенерація були основними елементами їхньої торгової стратегії. Наприклад, ось кілька твітів від Сема Трабуко і Керолайн Еллісон, які керували Alameda.

(Примітка: Сем мав рацію – це був не випадковий успіх. Тому що кожна собача хрінь піднялася до небувалих максимумів разом із балансом ФРС. З 2018 до кінця 2021 року всі почувалися фінансовими геніями)

Від самого початку існування компанія FTX була вкрай прозорою в одному питанні. Вони не приховували, що Alameda Research, дочірня торгова фірма, що належить Сему Бенкману-Фріду, була основним маркет-мейкером для біржі. Якщо припустити, що FTX не давала Alameda ніяких особливих привілеїв, то на перший погляд у цьому договорі немає нічого поганого. Alameda надавала дуже цінну послугу, працюючи цілодобово і без вихідних, щоб забезпечити ліквідність за прийнятними спредами для клієнтів FTX.

Як виявилося, Alameda пропонувала надзвичайно вигідні умови для FTX. Це одна з причин, через яку FTX змогла швидко відібрати обсяг у своїх більш авторитетних біржових конкурентів. Інший фактор полягав у тому, що FTX пропонувала функції, які було вкрай складно реалізувати безпечно. Наприклад, мульти-коїнове заставне забезпечення в рекордно короткі терміни. Тепер ми знаємо, що це сталося не за рахунок якоїсь неймовірної технічної майстерності – Alameda просто взяла на себе ризик і сподівалася, що ринкові коливання врятують їх. Вони не напружувалися тим, щоб створити безпечне технологічне рішення цієї проблеми.

Отже, FTX і Alameda зростали пліч-о-пліч, а всі почали думати, що SBF один із найкращих трейдерів усіх часів — адже Alameda нібито вдавалося отримувати фантастичний прибуток. Рік за роком я читав, скільки мільярдів прибутку отримувала ця торгова компанія. Але викриття, які стали відомі в останні дні, навели мене на одну думку. У Alameda, ймовірно, було кілька секретних знарядь. Одне з них — можливість брати позики у FTX прямо з клієнтських депозитів. Неважливо, яке забезпечення вони надавали натомість (якщо взагалі надавали). Кредитування коштами клієнтів без явної згоди зазначених клієнтів у кращому разі неетичне. Іншою секретною зброєю була їхня потенційна здатність торгувати швидше, ніж їхні конкуренти на FTX. Якби у них була така перевага в затримці, торгові сигнали Alameda були б суперпрофітними. Цього можна було б досягти, якби Alameda могла робити більше запитів до API торгової системи FTX, ніж інші фірми. Чим більше контрактів call вам дозволено робити, тим частіше ви можете відправляти, оновлювати або скасовувати свої замовлення, що дає змогу вам рухатися швидше, ніж люди, з якими ви конкуруєте.

Коли вони почали набирати обертів, метою FTX, ймовірно, було залучити якомога більше роздрібних та інституційних клієнтів, щоб збільшити обсяги торгів і депозитну базу. Потім Alameda могла б зайняти ці депозити й торгувати з клієнтами FTX. Якщо припустити, що все так і було, то це можна порівняти з мотузкою смерті для клієнтів FTX. Вони дали їм повіситися через депозити в FTX і жорстко запрограмовану повільність порівняно з Alameda.

Я вважаю, що Alameda добре заробляла з першого дня і до початку 2022 року, коли ФРС почала підвищувати процентні ставки. У листопаді 2021 року криптовалютні ринки досягли свого піку, і Alameda стала постачальником ліквідності тільки для крайніх випадків. Коли ринок пустив потяг в один кінець у місто гоблінів, саме Alameda опинилася на іншому кінці величезної кількості замовлень на ліквідацію.

Отже, ми припускаємо, що Alameda використовувала кошти клієнтів FTX для придбання величезної кількості шиткоїнів. Якби ці шиткоіни різко впали в ціні, Alameda не змогла б погасити свої кредити, взяті у FTX. Ми не знаємо всього цього напевно. Але відомо, що Alameda надавала в заставу FTT, власний токен FTX, а натомість отримувала кредити з депозитів клієнтів. Неважко здогадатися, що Alameda використовувала позики для купівлі шиткоінів, а потім віддавала ці шиткоіни в заставу, щоб отримати ще більше позикових коштів. Ми знаємо, що Alameda була великим учасником ICO токенів FTT. Чи брала Alameda кошти для підписки на ICO з клієнтських депозитів FTX?

У CNBC є чудове покрокове пояснення, як працювала кругова махінація з токенами FTT. І щоб не заплутатися, ось стаття New York Times з описом, як кошти клієнтів виводилися з FTX і потрапляли в руки збиткової Alameda:

«На зустрічі зі співробітниками Alameda в середу пані Еллісон пояснила, що стало причиною краху. Її голос тремтів, вона вибачилася, сказавши, що підвела команду. За її словами, в останні місяці Alameda брала кредити і використовувала гроші для венчурних інвестицій.

За словами пані Еллісон, коли цієї весни почав падати ринок криптовалют, кредитори почали відкликати свої кредити. Але Alameda витратила ці кошти, тому компанія використовувала гроші клієнтів FTX для розрахунків з кредиторами. За її словами, крім неї і містера Бенкмана-Фріда, про цю домовленість знали ще дві людини: містер Сінгх і містер Ван»

Отже, за нашою теорією Alameda поводилася по замкнутому колу. Якщо ціна шиткоїнів падає, компанія не може розраховуватися з клієнтами. Я припускаю, що Alameda працювала з невеликим збитком, або навіть з невеликим прибутком, коли почався колапс LUNA/TerraUSD. Далі ми знаємо, що сталося. Екосистема Terra, яка на початку травня оцінювалася в $40-60 млрд, впала до $0 за один тиждень. LUNA був токеном управління екосистемою Terra, а UST – алгоритмічним стейблкоїном із прив’язкою до долара. І LUNA, і UST торгувалися на FTX у великих обсягах.

Коли LUNA і UST почали розкручувати свою смертельну спіраль, клієнти кинулися продавати все, що могли. Alameda мала бути там і поглинати весь цей флоу. SBF, ймовірно, не спромігся прочитати або зрозуміти технічний документ Terra. Як ми знаємо, у нього математична освіта. Тому Фрід побачив би, що вся екосистема приречена на обнулення, щойно прив’язка починає ковзати. Але замість цього SBF вчинив інакше. Alameda продовжувала пропонувати ліквідність протягом усього падіння. Тому що, якщо цього не робити, вартість FTX впала б. FTX не змогла б існувати без Alameda, яка забезпечувала ліквідність 24/7. Тому що жодна інша фірма не стала б серйозно пропонувати такий рівень ліквідності, не маючи привілеїв, які, ймовірно, отримувала Alameda (доти, доки лайно не потрапило на вентилятор).

Milky Eggs пропонує своє зведення втрат Зірки Смерті. Багато з цих позицій можна простежити до колапсу Terra і супутнього збитку всієї галузі.

  • Придбання Voyager/BlockFi: $1,5 млрд.
  • Наслідки банкрутства LUNA: $1 млрд.
  • Крах інших проєктів: $1 млрд.
  • Заставне забезпечення FTT/SRM: $2 млрд.
  • Венчурний капітал: $2 млрд.
  • Нерухомість, брендинг, інші легковажні витрати: $2 млрд.
  • Збиток від падіння курсу FTT з $22 до $4: $4 млрд.
  • Втрати на цінних паперах: $2 млрд.
    Разом: $15,5 млрд.

Ймовірно, Alameda використовувала свій портфель шиткоїнів — і, що важливіше, шиткоїнів, у яких вони були найбільшим інвестором/ходлером – як заставу для кредитів. Після банкрутств Terra/Three Arrows Capital/Celsius/Voyager усі криптоактиви впали з 50% до 75%, у підсумку Alameda зазнала невдачі з обох боків. Вони втратили мільярди, забезпечуючи ліквідність усіх своїх шиткоїнів на FTX, і виявилися винні гроші FTX та іншим компаніям, які також були забезпечені тим самим тепер непотрібним портфелем шиткоїнів.

Домінування Alameda на платформі FTX призвело до того, що іншим великим маркет-мейкерам було невигідно займатися забезпеченням FTX ліквідністю в несприятливих умовах. Тому, коли Alameda розорилася, нікому було втрутитися і забезпечити ліквідність, необхідну для підтримки FTX на плаву.

У той момент у SBF не було іншого вибору, окрім як зробити щось радикальне. Найімовірніше, йому довелося зайняти більшу частину депозитів клієнтів FTX, щоб закрити величезну дірку в Alameda.

Так завжди закінчуються кредитні кризи. Коли кредитор припиняє кредитувати, всі його попередні кредити погасити неможливо. А кредити — це завжди погано. Єдина причина, з якої ми вважали Alameda надійною організацією, полягала в тому, що вони постійно брали кредити від клієнтів FTX.

Будь ласка, не переплутайте. Це проста історія. Alameda втратила гроші, і замість того, щоб змиритися зі збитками, SBF та інші керівники вищої ланки вирішили забрати гроші з депозитів клієнтів FTX. Якщо ви ледачий журналіст, який читає це есе, це все, що вам потрібно знати, щоб правильно зрозуміти, яким чином Зірка Смерті згасла на небосхилі.

І перш ніж ми перейдемо до мого змістовного висновку, давайте прочитаємо слова нового гендиректора збанкрутілої Зірки Смерті Джона Рея:

Частина друга

Тепер ви знаєте мою теорію соціальної кастової системи Американської Імперії і розумієте, як була побудована Зірка Смерті. Сподіваюся, я доступно пояснив, чому для SBF було важливо обдурити всю авторитетну фінансову еліту під керівництвом Заходу, щоб вона втягнула його і FTX у свій рекет, і як йому вдалося це зробити.

Як завжди красномовний Дейв Портной пропонує своє бачення афери SBF:

У наступному есе я покажу, як SBF побудував абсолютно фальшиве життя й особистість, щоб обдурити всіх щодо своїх реальних намірів. Як він одягався, де жив, що їв і у що вірив цей обманщик. Він вигадав особистість, відому нам як SBF, щоб обдурити всіх нас. І це чудово працювало, доки безсердечна рука ринку не наздогнала його і не покарала за кричущу зневагу до ризик-менеджменту.

Інші есе Артура Хейса

Як вам стаття?

8
0

статті на цю ж тему

Blur поверне 50% коштів трейдерам NFT...
avatar Ivan Pavlovskyy
08.12.2022
Канадський пенсійний фонд відмовився...
avatar Vlad Shevchenko
08.12.2022
Від SEC вимагають посилити тиск на...
avatar Ilya Surgan
08.12.2022