В Україні представили дослідження проблем та перспектив Web3-індустрії
- Мінцифра спільно з громадською спілкою «Віртуальні активи 2030» ініціювала дослідження основних проблем та перспектив розвитку Web3-галузі в Україні.
- У ньому взяли участь 50 українських підприємців сектору.
- Результати дослідження будуть враховані під час формування та реалізації державної політики в галузі цифрової економіки, цифрових інновацій і технологій в Україні.
Аналітики представили звіт про проблеми та перспективи розвитку Web3-галузі в Україні. Він відображає результати інтервʼю із 50 українськими засновниками у різних секторах Web3.
Дослідження ініціювала Мінцифра спільно з громадською спілкою «Віртуальні активи 2030» у межах проєкту Web3 Institute.
Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков заявив, що Web3-індустрія може стати потужним драйвером технологічного та економічного розвитку країни та посилити лідерство України у сфері цифровізації.
Для підтримки розвитку галузі Web3 в країні та подолання зазначених у звіті проблем Мінцифра разом з депутатами та бізнесом розробила законопроєкт №10225-1. Нагадаємо, Incrypted детально розбирав положення документа з представниками міністерства.
Ivan PavlovskyyРезультати дослідження будуть враховані під час формування та реалізації державної політики в галузі цифрової економіки, цифрових інновацій і технологій в Україні, зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Редакція Incrypted ознайомилася з дослідженням та обрала найцікавіші тези. Докладніше з повним звітом можна ознайомитися за посиланням.
Вплив війни
Повномасштабне вторгнення РФ на територію України призвело до того, що українські Web3-стартапи зіткнулися з валютними обмеженнями, обмеженнями на виїзд за кордон та ризиками війни для іноземних інвесторів, партнерів і клієнтів.
Інвестиції
Web3-стартапам стало значно складніше залучати інвестиції. Індустрія стала зрілішою, венчурні фонди здобули більше досвіду та експертизи. Крім того, ринок ще не отямився від кризи 2022 року, збільшилися регуляторні ризики, з’явилися нові наративи — наприклад, штучний інтелект.
Стартапам, які отримали фінансування за високою оцінкою на ринку, що зростає, зараз складніше залучити наступний раунд інвестицій.
Нерідко як фонди, так і роздрібних вкладників цікавить швидке фіксування прибутку від інвестицій шляхом продажу токенів стартапу, тобто перспективи швидкого зростання ціни токена, а не довготермінові перспективи продукту. Для проєктів така стратегія інвесторів може мати негативні наслідки, тому зараз деякі фаундери відмовляються від запуску токена на користь продажу частки в компанії.
Екосистема стартапів
Повноцінна екосистема для Web3-стартапів в Україні відсутня. Немає повноцінної школи фаундерів, відсутній механізм передавання досвіду від більш досвідчених засновників до фаундерів-початківців. Не реалізовані програми підтримки Web3-стартапів.
Банківські послуги
У Web3-стартапів немає доступу до повноцінних банківських послуг. Фінустанови не бажають мати справу з компаніями сектору через відсутність регулювання, говориться у звіті.
Блокування банківських транзакцій, пов’язаних із купівлею та продажем криптовалют, не дозволяє Web3-бізнесам запускати продукти в Україні та призводить до виникнення «саморобних еквайрингів». Також блокування офрампу знизило ефективність використання криптовалютних пожертвувань для підтримки України, зазначається в дослідженні.
Банки не працюють із віртуальними активами, тому Web3-бізнесам доводиться шукати способи обміну криптовалют у сірій зоні, що породжує додаткові ризики, зокрема у сфері взаємодії з правоохоронними органами.
Регуляторна невизначеність
Відсутність чітких правил гри змушує українські Web3-проєкти реєструватися в іноземних юрисдикціях. Особливі побоювання бізнесу та споживачів викликає невизначеність оподаткування і ризик ретроактивного застосування законів. Права споживачів у сфері Web3 та механізми їх захисту не визначені.
Діалог з регуляторами
Web3-бізнес орієнтувався на режим регулювання, затверджений ухваленим законом «Про віртуальні активи», однак згодом було оголошено курс на значно суворіші вимоги європейського регламенту MiCA.
Українські біржі працювали в очікуванні регулювання, співпрацювали з владою, проте регулювання досі немає, а претензії влади до бірж через роботу в сірій зоні вже виникають.
Загалом констатується, що законодавці не дуже цікавляться потребами Web3-бізнесу та його експертизою.
«Характерний кейс: українська Web3-компанія бере участь у розробці європейської блокчейн-інфраструктури, співпрацює з ОАЕ в площині ліцензування Web3-компаній, бере участь у розробці регулювання ринку віртуальних активів Бахрейну, але з боку українських регулювальних органів попиту на таку експертизу немає», — говориться в звіті.
Респонденти, які брали участь у робочих групах із розробки закону про віртуальні активи та пілотних проєктах, вважають результати цих заходів незадовільними. Фаундери скептично ставляться до перспектив діалогу з регулювальними органами та можливості вплинути на правила гри. Ризики того, що ці правила можуть бути змінені будь-коли без урахування інтересів бізнесу, оцінюються як суттєві.
МiCA
Україна не готова до прийняття MiCA. Респонденти також одностайні в тому, що не можна просто копіювати положення регламенту — Україні потрібен регуляторний арбітраж.
Однією з конкурентних переваг української юрисдикції може стати легалізація децентралізованих автономних організацій (ДАО), які не прописані у MiCA:
«Україна не стала однією з перших країн у світі з регульованим ринком віртуальних активів, але зараз вона має шанс бути серед перших країн, які дозволяють реєструвати ДАО, запускати токени управління ДАО та здійснювати їхню первинну пропозицію».
Токенізація активів
Токенізація активів, зокрема нерухомості та часток у малому та середньому бізнесі, може «вдихнути життя» в український фондовий ринок і стати точкою зростання, вважають респонденти.
Ліцензування та стандартизація
Останні є необхідним етапом розвитку Web3-економіки, для забезпечення захисту інтересів інвесторів і споживачів.
Навіть ті фаундери, які вважають ліцензування для Web3 застарілим підходом, погоджуються з необхідністю стандартизації, але не державою, а профільними об’єднаннями.
Позиціювання України у світі Web3
Україні необхідно утримати зберегти, утримати й перетворити в успішні продуктові Web3-компанії наявний ресурс «технічних талантів».
До стратегії розвитку сегмента в Україні можуть входити: програми спільного інвестування держави та венчурних фондів в українські стартапи та підтримка їх діяльності, легалізація ДАО, можливість залучати інвестиції в стейблкоїнах, спеціальні умови для промислового майнінгу, резидентство для цифрових кочівників тощо.
Web3 для держави
Україна випереджає багато розвинених країн за рівнем цифровізації, а Web3-технології можуть зміцнити її лідерство в цій сфері.
Web3-технології можуть знизити витрати та посилити елементи прямої демократії та участі громадян у розподілі бюджетних коштів на всіх рівнях, зазначається у звіті. Спочатку ці рішення можуть бути реалізовані у вигляді пілотів у невеликих громадах.
Серед інших висловлених респондентами ідей:
- Web3-індентифікатор на базі доказу з нульовим розголошенням;
- електронні черги в державних установах з використанням децентралізованих реєстрів та цифрового підпису;
- суд присяжних із використанням цифрових ID та доказу з нульовим розголошенням;
- децентралізована платформа для проведення державних тендерів тощо.
Регуляторна пісочниця
Цей інструмент може знизити поріг входу для Web3-стартапів та підвищити темпи їх створення в Україні. Зазначимо, раніше у Мінцифрі повідомили про роботу над регуляторною пісочницею для інноваційних проєктів.
Масове прийняття
Україна є одним з лідерів із використання криптовалют. Попри ці високі позиції, у фаундерів немає одностайності щодо кількості українських користувачів та привабливості місцевого ринку для Web3-компаній. Деякі вважають, що роздрібних користувачів достатньо, деякі — що їх мало, і відтік спеціалістів із країни призведе до ще більшого зниження.
Реальних Web3-юзерів мало, тому що недостатньо Web3-продуктів, які розв’язують реальні проблеми масового користувача, зазначається у звіті.
