Мінцифра вивчає підхід різних країн до оподаткування криптотранзакцій

• Представниця Мінцифри Юлія Пархоменко розповіла про міжнародний досвід оподаткування криптотранзакцій.
• За її словами, відомство вивчає підхід різних країн, щоб імплементувати його в Україні.

Мінстерство цифрової трансформації України вивчає досвід оподаткування операцій у криптоактивах на міжнародному рівні. Про це заявила директор Директорату цифрової економіки відомства Юлія Пархоменко.

У публікації вона послалася на звіт компанії Manimama Legal & Growth Agency. За словами Пархоменко, він відображає те, що криптодружні країни пропонують додаткові стимули для бізнесу.

Зокрема, чиновниця окремо виділила такі країни:

• Литва. Згідно зі звітом, тут ставка оподаткування становить 15%. Однак для невеликих фірм, валовий річний дохід яких менший за €300 000, вона може коливатися в межах від 0% до 5%;
• Німеччина. Тут діє корпоративний податок у 15% і збір на торгівлю зі ставкою в 3,5%. Однак останній може варіюватися залежно від муніципалітету;
• Португалія. Ставка корпоративного податку тут становить 21%, але вона може варіюватися залежно від регіону. Збір не стягується з перших €50 000 доходу;
• Швейцарія. У країні діє федеральний податок у 8,5% і кантональний збір, ставка якого може варіюватися від 11,85% до 21,04%;
• Дубай. Ставка податку становить від 0% до 9% залежно від суми доходу.
• Сінгапур. Податок у 17%. Водночас країна пропонує певні пільги залежно від суми доходу і для нерезидентів.

«Україні теж варто розглянути можливість застосування схожих підходів до оподаткування операцій з криптоактивами. Це дасть змогу розвивати нові цифрові сектори економіки та залучити іноземні інвестиції», — зазначила Пархоменко.

Серед країн із найвищою ставкою оподаткування можна виділити:

• Мальта — 35%;
• Австралія — від 25% до 30%;
• Канада — 38%;
• Австрія — 27,5%.

Нагадаємо, як Мінцифра, так і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України запропонували законопроєкт про внесення змін до ПК і закону про віртуальні активи.

Водночас у Національному банку та Верховній Раді зазначили, що жоден із них не буде ухвалено у вихідному форматі.