Що таке ліквідність та як вона впливає на вартість криптовалют
Криптовалюти, як і інші інвестиційні інструменти, тим чи іншим чином залежать від макроекономічної ситуації, стану фінансової системи та монетарної політики. Ми вже розглядали, як вартість цифрових активів залежить від індексу долара США та ставки ФРС, проте не менш важливим фактором є ліквідність, яка так чи інакше впливає на рішення всіх учасників ринку.
Команда Incrypted розібралася, що це таке, як вимірюється показник і як з ним пов’язаний біткоїн та інші криптовалюти.
Що таке ліквідність
В економіці під ліквідністю розуміють властивість товару або активу, що характеризує можливість у найкоротші терміни обміняти його на гроші або їхні еквіваленти без істотного впливу на ринкову ціну.
Наведене вище формулювання передбачає, що ключовим компонентом цього показника є доступність грошей на тому чи іншому ринку. Саме тому аналітики з CrossBorder Capital визначають ліквідність як сукупність грошових коштів і кредитів, доступних на фінансових ринках після задоволення потреб реальної економіки.
На основі цієї концепції компанія розробила власний глобальний індекс ліквідності (GLI), а також пов’язані з ним фінансові та економічні індикатори на кшталт індексу ринкової ліквідності
За схожим принципом працює технічний індекс Global (World) Monetary Supply — він відстежує баланси центробанків найбільш населених країн. Тобто відображає доступну на ринках грошову пропозицію, однак, на відміну від GLI, не враховує кредити та непрямі фактори, що впливають на показник.
Для криптовалютної індустрії головну роль відіграє доларова ліквідність, що зумовлено як загальним значенням цієї валюти для світової економіки, так і її домінуючим становищем на ринках цифрових активів. Так, за даними CoinMarketCap, на момент написання статті на два прив’язані до долара США стейблкоїни — USDC і USDT — припадає понад 80% від загального обсягу торгів, а більшість сервісів під час операцій використовують виражену в доларах вартість активів.
Важливість доларової ліквідності для крипторинку неодноразово наголошував у своїх есе і Артур Хейс.
Як вимірюється ліквідність?
Для вимірювання ліквідності потрібно розділити цей індикатор на складові. Виходячи з наведеного вище визначення, на цю характеристику активу впливають:
- час, необхідний для здійснення продажу;
- різниця між фактичною та номінальною вартістю (прослизання).
Відповідно, що менше часу потрібно на виконання угоди і що нижчий ціновий розрив, то вищою є ліквідність, і, як зазначає Nasdaq — дешевшою конвертація. Найбільш ліквідними активами за версією Forbes є готівка, державні облігації, депозитні сертифікати, акції та деякі інші інструменти.
Наприклад, якщо порівнювати біткоїн і спотовий біткоїн-ETF з погляду керуючої компанії, то акції останнього будуть менш ліквідними, якщо порівнювати з базовим активом, оскільки повний цикл їхнього погашення забирає набагато більше часу, ніж купівля або продаж криптовалюти на біржі. При цьому кінцевий покупець може і не відчути різниці через наявність ліквідного деривативного ринку.
Щоб визначити показник ліквідності на конкретному ринку, трейдери можуть використовувати статистичні дані на кшталт обсягу торгів, цінових спредів, глибини біржового стакана на різних рівнях і середнього часу виконання угод. На їхній основі формуються індекси ліквідності для окремих активів, наприклад, BLX.
За відсутності обмежень, пов’язаних з юридичними формальностями, особливостями активу та іншими неекономічними причинами, на дві основні характеристики ліквідності — тимчасові затримки і прослизання — впливає попит. Тобто, наявність у достатній кількості людей, готових обміняти інструмент на гроші.
Саме з цієї причини більшість глобальних індексів ліквідності засновані на доступній грошовій пропозиції, яку можуть використовувати у своїх угодах учасники економічних відносин. А оскільки обсяг і доступність грошової маси контролюються центробанками та іншими фінансовими регуляторами, то вони частково впливають на ліквідність.
При цьому важливо зазначити, що кореляція дій регуляторів з глобальною ліквідністю і ліквідністю конкретного ринку може бути неоднорідною. Деякі активи можуть відчувати кризу ліквідності навіть під час зростання загальних показників.
Що впливає на ліквідність?
Вище ми зазначили, що поширені індекси глобальної ліквідності фактично ототожнюють цей показник з доступною грошовою пропозицією, що не завжди коректно відображає ситуацію на ринку. Аналітики з Mises Institute пропонують складніший і комплексніший підхід, що розглядає ліквідність як баланс між грошовою масою, економічною активністю та інфляцією.
Грошова маса
Як правило, обсяг грошової пропозиції та ліквідність мають сильну пряму кореляцію, що, зокрема, підтверджується і даними CrossBorder Capital.
У Mises Institute вказують, що в основі цього взаємозв’язку лежить функція грошей як універсального засобу обміну та припущення. В учасників економічних відносин немає стимулу утримувати надлишок грошей, тому вони прагнуть позбутися його, обмінявши на товари або послуги.
Як наслідок, при збільшенні пропозиції через емісію готівки, створення кредитів або іншими способами цей надлишок спрямовується на ринки, підвищуючи тим самим ліквідність активів. Поступово цей показник приходить у норму через зростання цін.
У разі скорочення грошової маси при збереженні тієї самої кількості товарів і послуг відбувається зворотний процес — попит на гроші як засіб обміну зростає, що змушує учасників ринку обмінювати на них активи. У результаті ліквідність знижується, що з часом врівноважується падінням котирувань.
Економічна активність
Під економічною активністю розуміють темпи виробництва товарів або послуг. Тобто, якщо гроші в аспекті ліквідності відображають бік попиту, то економічна активність — бік пропозиції.
Тому, якщо зростання грошової маси супроводжується і збільшенням кількості активів на ринку, то загалом показник ліквідності не змінюється. Відповідно, уповільнення економічної активності навіть без додаткової емісії валюти призводить до зростання ліквідності через те, що грошей побільшало по відношенню до доступних активів. І навпаки.
Як і у випадку зі зміною грошової маси, усунення надлишків ліквідності або компенсація її нестачі відбувається за допомогою зростання і падіння цін відповідно.
Інфляція
МВФ визначає інфляцію як показник, що відображає зростання вартості на товари і послуги за певний часовий проміжок.
Виходячи з викладеного вище, інфляція стає наслідком зростання ліквідності на ринку, що сталося або через емісію грошей, або через скорочення виробництва, і необхідна для усунення надлишку засобів обміну, що утворився. Відповідно, інфляція і ліквідність мають пряму кореляцію, що не завжди справедливо для взаємозв’язку інфляції та зростання грошової маси.
У Mises Institute пропонують розраховувати вплив перелічених вище показників на ліквідність за такою формулою:
зростання ліквідності = зростання грошової пропозиції – зростання економічної активності – зростання інфляції
Якщо перекласти цю формулу зрозумілою мовою, то виходить, що з погляду Mises Institute ліквідність — це обсяг випущених грошей, скоригований з урахуванням інфляції та темпів виробництва товарів. Ототожнювати ж ліквідність лише з грошовою масою не зовсім правильно, оскільки в деяких ситуаціях вони можуть мати зворотну кореляцію.
До чого тут ставка центробанку?
Нерідко зростання або зниження ліквідності пов’язують зі зміною ставки центрального банку. Особливо це актуально стосовно ФРС. Взаємозв’язок не завжди очевидний, оскільки саме по собі зниження ставки не призводить до грошової емісії. Водночас ФРС, наприклад, через регулювання за федеральними фондами впливає на кілька аспектів:
- прибутковість надлишкових грошових резервів, що зберігаються на балансі центробанку;
- розмір виплат за державними облігаціями та казначейськими векселями;
- вартість комерційних кредитів та іпотеки.
Перші два пункти пов’язані з «акумуляторами» ліквідності у вигляді держборгу і програми зворотного РЕПО. Що вища прибутковість цих інструментів, то більше в інвесторів стимулів вкладати в них і то менше грошових надлишків потрапляє на інші ринки, наприклад, в акції. Відповідно, знижуючи ставку, регулятор «вивільняє» цю ліквідність, підштовхуючи грошові фонди до пошуку більш прибуткових інвестиційних об’єктів.
Третій впливає на доступність банківського кредитування — основного механізму створення грошової пропозиції в розвинених економіках. Високі ставки знижують попит з боку компаній і приватних осіб, оскільки це «дорогі» гроші, а зниження ставки, відповідно, сприяє підвищенню попиту і зростанню загального обсягу кредитування.
Отже, зниження ставок призводить до прискорення темпів зростання грошової маси (і ліквідності) і навпаки — підвищення сприяє сповільненню обсягів кредитування та частковому вилученню ліквідності з економічної системи.
Утім, як демонструє наведений вище графік, найбільший вплив на грошову пропозицію чинить пряма або прихована емісія валюти центробанком у рамках програм економічних стимулів.
Як ліквідність впливає на котирування активів
Загальний механізм впливу ліквідності на ціни, по суті, викладено в попередньому розділі і зводиться до того, що зростання обсягу вільних грошей на ринку за збереження тієї ж кількості товарів і послуг призводить до зростання вартості останніх, запускаючи інфляційний механізм.
В основу цього процесу покладено згадане вище правило, згідно з яким учасники економічних відносин прагнуть позбутися надлишків готівки, тому всю доступну грошову пропозицію розподіляють між ринками й активами.
Точно такий самий механізм використовується в пулах ліквідності DeFi. Наприклад, якщо в пулі ETH/USDT різко зросте обсяг стейблкоїнів щодо криптовалюти, то вартість ETH пропорційно збільшиться. Різниця, однак, полягає в тому, що якщо для надання ліквідності в DeFi потрібно володіти обома токенами, то учасники TradFi не пов’язані цим правилом і можуть розміщувати на ринках велику кількість як готівки, так і активів окремо, створюючи дисбаланс попиту і пропозиції.
Ключове питання полягає в тому, куди саме насамперед спрямовується вільна грошова маса і як далі переміщується між ринками. Відповідь залежить від безлічі факторів серед яких:
- механізм створення та розподілу грошової пропозиції;
- регуляторні вимоги до профілю ризику та об’єктів інвестицій для фінансових установ;
- доступність тих чи інших інструментів учасникам економічних відносин;
- механізм ціноутворення тих чи інших активів.
Кореляція між зростанням грошової маси і зростанням конкретного ринку, як правило, формується на основі історичних даних. Так, наведений нижче графік відображає сильний взаємозв’язок між пропозицією долара США і котируваннями індексу S&P 500.
При цьому в кожній великій економіці є активи, які швидше або сильніше за інших реагують на збільшення грошової пропозиції. Так, наприклад, індекс CSI 300 (китайський аналог S&P 500) відреагував стрімким зростанням після того, як Народний банк Китаю оголосив про найбільший з часів пандемії COVID-19 пакет фінансових стимулів, покликаних вивести економіку з дефляції.
Переміщення ліквідності між країнами та активами не завжди очевидне і є предметом дослідження для експертів. Приклад — керрі-трейд, що фінансується в єні, який фактично сприяє перетіканню грошової маси з економіки Японії на ринок облігацій США.
З огляду на складність і різноманітність доступних активів, механізмів спрямування ліквідності та регуляторних особливостей у кожній країні, заздалегідь спрогнозувати вплив зростання грошової пропозиції на конкретний актив важко. Саме тому оцінки часто ґрунтуються на попередньому історичному досвіді.
Зростання ліквідності та вартість біткоїна
У своєму есе «Буллран… затримується» Артур Хейс висловив думку, що біткоїн є одним із найбільш чутливих до ринкової ліквідності інструментів. Це, загалом, підтверджують котирування першої криптовалюти та дані CrossBorder Capital.
Хейс також називає біткоїн «клапаном скидання» для надлишків фіатних коштів, що утворюються, на його думку, внаслідок спроби урядів придушити волатильність на ринках і наслідки непередбачуваних подій. Найбільш наочною ілюстрацією є порівняння вартості першої криптовалюти та обсягу грошової маси найбільших світових економік.
Ані Хейс, ані аналітики CrossBorder Capital не пояснюють, чому саме біткоїн демонструє настільки сильний взаємозв’язок з ліквідністю і зростанням грошової маси. Ймовірно, це зумовлено позиціонуванням першої криптовалюти як «цифрового золота» та її обмеженою пропозицією, через що вона сприймається багатьма інвесторами як захисний актив.
Крім того, через використання швидшої та відкритішої блокчейн-інфраструктури, а також меншої кількості регуляторних обмежень у багатьох юрисдикціях біткоїн більш доступний порівняно з традиційним золотом або активами фондового ринку. Це особливо актуально для роздрібних інвесторів, які можуть інвестувати в криптовалюту для захисту заощаджень навіть не маючи доступу до банківських послуг або брокерських рахунків.
Примітно, що статистичні дані зводять динаміку біткоїна лише до одного з варіантів підвищення ліквідності — збільшення грошової маси, хоча ми вже знаємо, що ліквідність може зростати і внаслідок спаду виробництва. Однак ні в березні 2016 року, ні в лютому 2020 або 2023 року вартість криптовалюти не пішла вгору, незважаючи на уповільнення глобальної економічної активності в ці періоди за умови збереження обсягу грошової маси. Це підтверджує превалююче антиінфляційне значення біткоїна.
Зрештою обсяг грошової маси і створювана нею ліквідність є одним з основних індикаторів зростання біткоїна і криптовалютного ринку загалом. І хоча складно напевно сказати, у чому причина пріоритизації цифрових активів серед інших інструментів під час розміщення інвесторами надлишкових грошових коштів, статистичні показники свідчать, що поряд із фондовим ринком перша криптовалюта демонструє активне зростання кожного разу, коли уряди вмикають «грошовий принтер».
