Експерти обговорили особливості двох законопроєктів про оподаткування криптоактивів в Україні
- У рамках IT Ukraine GR Conference пройшла панельна сесія про оподаткування криптоактивів.
- У ній взяли участь представник Мінцифри Дмитро Ніколаєвський та економіст Данило Монін.
- Вони розповіли про відмінності законопроєкту Мінцифри від варіанту НКЦПФР, декларування криптоактивів і транзитний перехід до легального середовища.
У Києві відбулася конференція IT Ukraine GR Conference. У рамках цієї події відбулася панельна сесія за участю експерта Проєктного офісу з розвитку цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України Дмитра Ніколаєвського та економіста Данила Моніна.
Учасники торкнулися низки тем, які безпосередньо стосуються регулювання крипторинку в Україні. Зокрема, вони обговорили законопроєкти від Мінцифри та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), покликані, зокрема, запровадити систему оподаткування.
Ми детально розглядали обидва документи раніше. Нагадаємо, законопроєкт НКЦПФР передбачав ставку оподаткування ПДФО в 18% плюс військовий збір у розмірі 1,5%. Докладніше про нього:
Законопроєкт Мінцифри, зі свого боку, пропонує поетапний підхід із поступовим збільшенням ставки з 5% до 18%:
Відмінності законопроєктів і підходів до регулювання
На початку дискусії модератор звернув увагу на меморандум МВФ, у якому владу закликали привести законодавчу базу у сфері віртуальних активів у відповідність до міжнародних стандартів. Також він попросив учасників прокоментувати своє ставлення до цих законопроєктів.
Ніколаєвський зазначив, що гарантувати внесення правок у документ НКЦПФР відповідно до рекомендацій МВФ до кінця 2024 року не можна.
«Чи очікуємо ми якихось істотних змін? Скоріше ні, оскільки ми приблизно розуміємо мислення Комісії. У нас були певні комунікації, які вказують на загальні аспекти формування політики. […] Швидше за все, це будуть мінорні, технічні зміни», — додав він.
Ніколаєвський, очікувано, вважає, що законопроєкт Мінцифри кращий, оскільки він продукує умови для розвитку ринку. Монін погодився із цим. Пізніше у своєму Telegram-каналі він пояснив свою позицію так:
«Вважаю, що законопроєкт Мінцифри кращий, ніж ініціатива НКЦПФР ідеологічно. Якщо в Мінцифрі думають про розвиток ринку цифрових активів і взагалі галузі та готові пом’якшувати правила оподаткування, то законопроєкт НКЦПФР виконує суто фіскальну мету з високими податками, а також можливістю позбавляти ліцензій будь-яких зовнішніх гравців. Приблизно як SEC [Комісія з цінних паперів і бірж] у США — яку вся криптоіндустрія просто ненавидить».
Також він прокоментував участь у процесі МВФ:
«”Хід конем” Комісії щодо, скажімо так, відсторонення Мінцифри від оподаткування криптоактивів у меморандумі МВФ, свідчить про те, що вони [НКЦПФР] можуть підготувати в принципі будь-який законопроєкт, який навряд чи чимось відрізнятиметься від попереднього».
Далі учасники обговорили те, якою має бути роль Мінцифри загалом при формуванні нормативно-правової бази для криптосфери. На це Ніколаєвський заявив наступне:
«[…] Наша позиція така: “погані мають жити погано, хороші — добре”. Ми бачимо в цьому певну цінність, додану вартість. Якщо хороші [ті, хто дотримуються правил] житимуть добре, ми побачимо той ринок, у якому можливе регулювання та ефективне оподаткування».
За його словами, криптоактиви — це абсолютно нове явище, і в державі немає органу, який підходив би ідеально для його регулювання. Ніколаєвський вважає, що вибір на користь НКЦПФР, можливо, не настільки ефективний, однак, на його думку, це політичне питання, яке має вирішуватися на рівні держави.
Монін, своєю чергою, зазначив таке:
«У повоєнний період Україна потребує зростання різних секторів економіки, зокрема й цифрових активів. Також у нас залишається актуальним питання міграції, утримання людей у країні. Цілком природно, що криптоінвестори, а їх, згідно з оцінкою, близько 5-6 млн осіб, потребують зрозумілих і простих правил. […] У світлі цього ухвалення законопроєкту, який фактично стимулює зміну податкового резидентства — це погана ідея».
Походження та декларування криптоактивів, питання податкової амністії
За словами Ніколаєвського, впровадження нормативно-правового базису «з нуля», коли ринок фактично не функціонував, потребує певного «транзитного періоду».
«Ми не виключаємо, що це можливо, але тільки за умови запровадження певного інструменту, який попередить можливі втрати контрагентів, які вимушені працювати в тих реаліях», — зауважив Ніколаєвський.
Монін додав до цього таке:
«Я вважаю, що перевіряти попередні періоди — це неправильна позиція. Ні в одному, ні в іншому законопроєкті немає таких інструментів. Мені здається, що має бути проведена первинна декларація всіх криптоактивів за актуальною ринковою ціною на дату запуску нормативної бази для уникнення будь-яких проблем».
Економіст також зазначив, що ставиться скептично до ідеї будь-яких перевірок «законності» таких активів.
«Криптобіржі вже включають певні заходи моніторингу [можливих порушень AML]. Законопроєкти також передбачають вимоги щодо операторів. Потрібно “провести лінію”, після чого працювати відповідно до актуального нормативного поля», — вважає Монін.
Також експерт зазначив, що оподаткування фізосіб і юросіб має бути принципово різним.
Наприкінці дискусії із запитанням до учасників звернулася радниця голови НКЦПФР Віта Форсюк. Воно стосувалося різниці між попередньою редакцією, яка частково лягла в основу законопроєкту Мінцифри, та актуальною версією законопроєкту Комісії.
За словами Ніколаєвського, новий документ значно гірший. Він вказав на те, що в попередній редакції ставка оподаткування була нижчою. Крім того, збір не зачіпав операції з обміну одних криптоактивів на інші.
Також Форсюк вказала на те, що законодавство України фактично забороняє Мінцифрі виконувати регуляторні функції на ринку криптоактивів. Вона порушила питання про те, що в законопроєкті міністерства немає «жодних вимог» до емітентів токенів.
«Щодо того, хто має бути регулятором — це питання політичне, як я зазначав раніше. Щодо нормативного фреймворку, так, дійсно, запропонований нами варіант менший, він не такий масштабний і містить менше вимог до постачальників послуг. Логіка тут полягає в тому, що компанії повинні почати спочатку працювати, зібрати клієнтську базу, після чого вони починають взаємодіяти з регулятором», — відповів на це Ніколаєвський.
Монін, уже після завершення панельної сесії, так прокоментував запитання представниці НКЦПФР:
«Мені не вдалося відповісти Форсюк публічно на заході, там відбивався мій опонент, але підіб’ю підсумки. Національна комісія цінних паперів та фондового ринку є, а самого ринку — немає. Убитий. Усе це регулювання криптоактивів від НЦКПФР — це про вбивство ринку».
