Бізнес оцінив спроби влади регулювати криптоіндустрію в Україні
- CEO WhiteBIT, Stroom Network, HAPI, Trustee Plus, а також голова «Блокчейн Асоціації України» обговорили легалізацію криптоіндустрії в державі.
- Представники бізнесу розповіли про проблеми з веденням діяльності в Україні, а також заявили про готовність вести діалог з владою для пришвидшення розробки регулювання індустрії в країні.
Відсутність регуляторної ясності для індустрії стає перешкодою для ведення повʼязаного з криптовалютами бізнесу в Україні. Про це заявили учасники дискусійної панелі щодо легалізації віртуальних активів від «Економічної правди», модератором якої виступив CEO Incrypted Іван Павловський.
«Реальність така, що компанії не можуть здійснювати діяльність в Україні у звʼязку з тим, що просто немає можливості це зробити, як це відбувається в багатьох інших юрисдикціях у світі», — зазначив СЕО і співзасновник Trustee Plus Вадим Груша.
CEO Stroom Network Ростислав Швец вказав, що криптовалюти, та зокрема біткоїн, все більше сприймаються світом не як ризиковий інструмент, а як новий клас активів. Підтвердженням цього слугує нещодавнє схвалення американською Комісією з цінних паперів запуску спотових біткоїн-ETF.
Представники бізнесу зазначили, що наразі вони не бачать, що в українських регуляторів є повноцінне розуміння й бачення індустрії та того, як вона має працювати. За їхніми словами, це є основною причиною, чому компанії обирають інші юрисдикції для ведення діяльності.
«З точки зору запуску компаній і криптостартапу на сьогодні найбільш адекватна юрисдикція це, мабуть, Литва. З точки зору міжнародного комплаєнсу — ліцензія в Іспанії виступає вагомою перевагою, з точки зору оперування в ЄС — Литва, у світі — Гонконг», — заявив засновник та СЕО криптовалютної біржі WhiteBIT Володимир Носов.
Вадим Груша також зазначив, що в Литві встановлені чіткі та прозорі вимоги регуляторів і працює зрозуміла система оподаткування.
Підприємці підкреслили, що готові платити податки в Україні, проте обговорення законодавства щодо криптоіндустрії триває вже багато років, але ринок й досі не легалізовано.
«Просто скажіть, скільки платити [податків]», — заявив CEO HAPI Юрій Олентир.
Володимир Носов зазначив, що кроки держави до розробки законодавства — це плюс, але якось оцінювати ці спроби наразі важко, адже й досі немає фіналізованого документа.
«Ми [як юрисдикція] повинні бути максимально прозорими, комфортними та адекватними. А нараз ми виглядаємо як MVP, який не запустився», — сказав він.
Учасники дискусії підкреслили важливість ясності від регуляторів для бізнесу, що представники останнього зможуть провадити діяльність без додаткових проблем.
«Ми можемо довго говорити про різні відсотки, але просто дайте їх [податки] заплатити. Дайте ясність, що не виникне проблем з регуляторами, які будуть перешкоджати вести свій бізнес. […] В Європі ледь не в кожній країні створені регуляції. І нічого страшного — здається, їхні фінансові системи від цього не постраждали», — заявив Вадим Груша.
Підприємці вказали, що із запровадженням положень регламенту MiCA в ЄС відчутного навантаження на бізнес, наприклад, повʼязаного із комплаєнсом, не має відбутися.
«MiCA незмінна, але не страшна. Це коли є умови, але вони адаптивні до сучасного фінансового світу», — каже голова «Блокчейн Асоціації України» Наталія Дрик.
Вона зазначила, що в одному із запропонованих в Україні законопроєктів щодо регулювання криптоактивів та оподаткування міститься положення, яке може призвести до відмови багатьох компаній працювати з українськими користувачами. Зокрема, мова йде про податкових агентів.
Нагадаємо, у законопроєкті №10225 постачальників послуг, у тому числі біржі, пропонується зробити податковими агентами своїх користувачів. Це означає, що постачальники повинні будуть нараховувати, утримати та сплачувати податки до бюджету за клієнтів, пояснювали Incrypted юристи.
Alina SaganskaДрик назвала таку можливість наділенням постачальників «суперсилою стягнення». За її словами, в світі існує практика, коли фінустанови виступають податковими агентами, проте зазвичай така функція надається компаніями як додатковий фінансовий сервіс.
Зазначимо, в альтернативному законопроєкті від Мінцифри біржі та інші постачальники послуг зобов’язуються лише подавати звітність до податкових органів.
Загалом представники бізнесу заявили про готовність брати участь у розробці регулювання та скорішій легалізації ринку в Україні.
Нагадаємо, розробку закону про оподаткування криптовалют включили до Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки.
