У НКЦПФР та Мінцифрі України розповіли про роботу над законопроєктами про криптоактиви
- Член НКЦПФР України Юрій Бойко прокоментував роботу регулятора над законодавчою базою про віртуальні активи.
- Він також заявив, що альтернативний законопроєкт від Мінцифри є «косметичним ремонтом» ухваленого у 2022 році закону «Про віртуальні активи».
- Представник Міністерства цифрової трансформації Олександр Борняков у розмові з Incrypted прокоментував заяву Бойка та розповів про важливість захисту прав споживачів у новому проєкті закону.
Представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) Юрій Бойко виключив можливість обʼєднання двох законопроєктів про віртуальні активи — документу від Комісії та альтернативного проєкту закону, розробленого командою Мінцифри. Про це він заявив у інтерв’ю виданню Delo.ua.
Бойко зазначив, що у березні 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) закликав Україну оновити профільний закон щодо віртуальних активів.
Відповідно до вимог МВФ, цю роботу необхідно провести до кінця 2024 року. Документ мають розробити НБУ та НКЦПФР спільно з експертами валютного фонду, вказав він. За словами Бойка, це допоможе привести законодавство у відповідність до кращих міжнародних практик, враховуючи цілі економічного розвитку та ризики для цінової та фінансової стабільності.
Член НКЦПФР зазначив, що, відповідно до меморандуму МВФ, оновлений документ з регулювання крипторинку планується розробити до кінця 2024 року. Його прийняття варто очікувати не раніше першої половини 2025 року.
За словами Бойко, точні строки розробки та прийняття законопроєкту будуть залежати від того, як швидко регулятор зможе отримати та опрацювати рекомендації МВФ.
Як розповів Incrypted заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков, Мінцифра також залучена до розробки законодавства про віртуальні активи:
«Однак зараз у нас цілком самостійний трек роботи — ми запропонували власне бачення регулювання галузі, що міститься в альтернативному законопроєкті №10225-1».
Законопроєкти від НКЦПФР та Мінцифри
За словами Юрія Бойка, голова різниця між проєктом закону №10225 та альтернативним №10225-1 полягає у «філософії регулювання ринку віртуальних активів».
Зокрема, як зазначив Бойко, документ №10225 від НКЦПФР, за виключенням декількох правок, в частині регулювання ринку віртуальних активів повторює проєкт, представлений регулятором у червні 2023. Він покликаний привести положення національного законодавства у сфері віртуальних активів у відповідність до регламенту МіСА, вказав він.
Нагадаємо, у Incrypted є окреме інтерв’ю з Бойком про те, чого чекати від оновленого закону «Про віртуальні активи»:
Alina SaganskaВодночас, член НКЦПФР заявив, що альтернативний законопроєкт №10225-1 від Мінцифри є «косметичним ремонтом» ухваленого у 2022 році закону «Про віртуальні активи».
«Документ залишає в силі старі недоліки цього закону, за які його досить сильно критикували. Зокрема, мова йде про забезпечення низького рівня захисту споживачів та майже повну відсутність ефективних механізмів протидії потенційним зловживанням на ринку віртуальних активів», — каже Бойко.
В свою чергу, Олександр Борняков підкреслив у розмові з Incrypted, що права споживачів є важливим пріоритетом для Мінцифри. Це одна з причин, чому альтернативна версія законопроєкту містить низку положень, спрямованих на їх захист.
За словами заступника міністра цифрової трансформації, документ Мінцифри встановлює вимоги до публічної пропозиції віртуальних активів, що має надати споживачам юридичний інструментарій захисту власних прав. Вони отримуватимуть більше достовірної інформації, а їхні інвестиції стануть менш ризиковими порівняно з нинішньою ситуацією, коли на ринку взагалі відсутнє регулювання, додав Борняков.
Andrew MakarovЗ іншого боку, Мінцифра дбає про баланс інтересів і прагне уникати встановлення таких регуляторних вимог та обмежень, які не є обгрунтованими для розвитку молодого ринку, зазначив він. Світовий досвід вже переконливо довів, що жоден рівень регуляцій не дає 100% гарантій захисту для споживачів. Надмірний контроль гарантовано понизить інвестиційну привабливість нашої країни, йдеться у повідомленні відомства.
«Ми вважаємо недоцільним застосування до ринку віртуальних активів складних регуляторних підходів, що вже існують на традиційному ринку цінних паперів. Це різні ринки і відповідно мають регулюватись по-різному», — заявили у Мінцифрі.
Нагадаємо, у червні 2024 року Олександр Борняков виступив на заході Incrypted Conference 2024, де розповів про потенціал і правове регулювання криптоіндустрії в Україні:
Чи можливе об’єднання двох законопроєктів в один?
Юрій Бойко вважає, що об’єднати два законопроєкти в один не вийде. Основну роботу буде спрямовано на розробку документу в рамках реалізації Меморандуму МВФ, тобто на проєкт №10225, зазначив він.
Нагадаємо, раніше представники Нацбанку і Верховної Ради України виключили ухвалення законопроєктів про криптоактиви в нинішніх редакціях. У листопаді 2023 року народний депутат і голова об’єднання Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький заявив про роботу над синтезованим законопроєктом про регулювання цифрових активів.
Втім, у розмові з Incrypted Олександр Борняков зазначив, що розробка третього, зовсім нового законопроєкту, не передбачається:
«Найбільш ймовірний сценарій — доопрацювання одного з двох зареєстрованих законопроєктів. Який з них буде обраний — стане зрозуміло згодом».
Борняков наголосив на тому, що між двома відомствами не ведеться боротьба за повноваження, сфери впливу чи щось подібне. За його словами, Мінцифра готова підтримати будь-яку версію регулювання, яка забезпечить запуск та розвиток крипторинку в Україні.
