Стрім із засновниками 1inch: про Fusion 2.0, кросчейн-свопи та загрозу ШІ

14.05.2024
4 хв
1481
1
Стрім із засновниками 1inch: про Fusion 2.0, кросчейн-свопи та загрозу ШІ. Головний колаж статті.

9 травня 2024 року Incrypted провела стрім із засновниками проєкту 1inch Антоном Буковим і Сергієм Кунцем. Вони поділилися своїм баченням розвитку протоколу та екосистеми 1inch, а також розповіли про оновлення Fusion до версії 2.0, інтеграцію міжмережевих обмінів і можливість додавання ф’ючерсної торгівлі.

Редакція Incrypted підготувала текстову версію відео з коротким викладом обговорюваних тем.

Два роки потому

За останні два роки команда 1inch представила кілька важливих оновлень для свого ключового продукту — агрегатора ліквідності, а екосистема проєкту обросла низкою корисних сервісів і рішень.

За словами Сергія Кунца, команда 1inch налічує близько 150 осіб по всьому світу, а компанія, що стоїть за розробкою проєкту, перебуває в процесі отримання ліцензії в ОАЕ і готується відкрити штаб-квартиру в Дубаї.

Андрій Буков вважає, що найбільш вдалим рішенням з розвитку 1inch був запуск протоколу лімітних ордерів. Це дало їм змогу витіснити єдиного на той момент конкурента в особі 0x Protocol і сформувало сучасний вигляд сервісу.

На момент стріму близько 80% усіх торгових угод на децентралізованих майданчиках з використанням лімітних ордерів здійснюються на 1inch.

За даними Messari, у четвертому кварталі 2023 року на 1inch припадає 64% ринку агрегаторів і децентралізованих бірж у мережі Ethereum. Водночас за вказаний період протокол обробив угод на суму понад $30 млрд. У першому кварталі 2024 року показники становили 51% і $43 млрд відповідно.

Однак Кунц зазначив, що під час складання звіту Messari використовувала розширений підхід, порівнюючи різні продукти. Якщо розглядати конкретно ринок агрегаторів ліквідності, то, за словами аналітиків проєкту, через 1inch проходить приблизно 80% усіх операцій із використанням таких сервісів.

За словами Букова, дані відрізняються настільки сильно, оскільки в індустрії не вироблено єдиного стандарту вимірювання тих чи інших показників, наприклад, трафіку користувачів.

Співвідношення частки DEX і CEX на крипторинку

У лютому 2020 року Сергій Кунц сказав, що в майбутньому користувачі відмовляться від використання централізованих криптобірж. На його думку, хоч цей прогноз і не справдився, перехід від CEX до DEX триває, але займе більше часу, ніж очікувалося. Так, у 2020 році частка DEX у загальному обсязі спотових торгів становила близько 0,16%, тоді як у 2024 цей показник наближається до 10%.

Буков вважає, що найближчим часом зростання DEX прискориться, оскільки більше людей дізнаються про можливість обмінювати активи без необхідності довіряти централізованим біржам.

Співзасновники проєкту зазначили, що через централізовані майданчики на кшталт FTX постраждало багато користувачів, але вони продовжують довіряти іншим біржам. Єдиний спосіб викорінити монополію CEX — якісні технології.

Продукти екосистеми 1inch: нові та оновлені

1inch Card

Одним із нещодавно анонсованих екосистемних продуктів є дебетова картка 1inch Card, випущена в рамках партнерства з Crypto Life. З її допомогою можна використовувати активи, активи, що зберігаються на кастодіальних Crypto Life адресах, для оплати реальних товарів і послуг.

Проєкт обслуговує понад 1000 віртуальних карт і поступово збільшує досвід роботи в цій ніші для подальшого розвитку. Сергій Кунц сказав, що наразі головною метою є розширення географії роботи в ЄС та ОАЕ. Однак команда також розглядає можливість запуску продукту в Україні.

Ключовою перешкодою для масштабування є пошук локальних партнерів для обслуговування картки та дотримання регуляторних вимог у різних юрисдикціях, через що складно говорити про конкретні країни та дати запуску картки.

Fusion: переваги над агрегаторами та перехід до Fusion 2.0

Fusion — це рішення, побудоване поверх протоколу лімітних ордерів 1inch, націлене на поліпшення користувацького досвіду і зниження прослизання під час проведення великих обмінів.

Сергій Кунц вважає, що головною перевагою Fusion є застосування концепції «інтентів» або намірів. Ця архітектура передбачає, що користувачеві достатньо створити намір [ордер] з інформацією, що він хоче зробити, наприклад, конвертувати 1000 ETH за найкращою вартістю.

За виконання цього наміру відповідають спеціальні учасники протоколу — резольвери, завдяки чому користувачеві не потрібно ініціювати транзакцію. Це робить можливими безгазові свопи і забезпечує захист від MEV. Крім того, взаємодія з сервісом стає більш інтуїтивно зрозумілою.

«Під капотом» Fusion професійні резольвери — маркетмейкери та арбітражні трейдери. Для виконання ордера вони можуть агрегувати ліквідність з декількох блокчейнів, а також централізованих бірж та інших джерел поза мережею. Це дає змогу уникнути прослизань, характерних для традиційних DEX, побудованих на пулах ліквідності та АММ-алгоритмах.

Перевага 1inch у тому, що для виконання ордерів, резольвери Fusion можуть використовувати, зокрема, і метаагрегатори, але не обмежуються ними.

Однак ключова проблема Fusion в тому, що це рішення вигідне для великих обмінів, але поступається за ефективністю АММ при виконанні невеликих угод.

Для усунення цього слабкого місця команда розробила Fusion 2.0. Нова версія відрізняється зміненим аукціонним механізмом, оптимізованим кодом, і заснована на оновленому протоколі лімітних ордерів.

За рахунок цих нововведень Fusion 2.0 дає змогу вигідно обмінювати навіть невеликі обсяги цифрових активів на суму в кілька сотень або десятків доларів.

Буков акцентував увагу на безпеці 1inch загалом і Fusion 2.0 зокрема. За його словами, захист користувачів — головний пріоритет проєкту і його вдається забезпечити завдяки трьом основним факторам:

  • порівняно невеликий обсяг коду;
  • використання незмінних смартконтрактів;
  • якісний аудит.

При цьому Сергій Кунц зазначив, що зазвичай команда запитує аудит від десяти різних організацій, і хоча б одна з них має бути лідером напряму, як наприклад Consensys. Це дає змогу виявити проблеми та вразливості в коді, які часто не вдається помітити під час залучення одного аудитора або самостійної перевірки.

Як перевіряються резольвери?

Резольвери — це ключові учасники рішення 1inch Fusion, які відповідають за виконання виставлених користувачами ордерів. Як уже зазначалося, це професійні маркетмейкери з власними джерелами ліквідності.

Для отримання доступу до протоколу резольвери мають виконати кілька умов. Зокрема:

  • пройти процедуру KYB;
  • заблокувати в стейкінгу або залучити від делегаторів певну кількість токенів 1INCH.

Делегація токенів резольверу — це ще один спосіб використання 1INCH. Він дає змогу власникам 1INCH брати участь в управлінні проєктом і, в деяких випадках, отримувати винагороду від резольверів за делегацію. Список активних маркетмейкерів можна знайти на сайті проєкту.

Кунц також зазначив, що 1inch використовує рішення TRM Labs для скринінгу використовуваних в операціях адрес. Це гарантує, що під час виконання ордера користувач не отримає “брудну” криптовалюту.

Крім того, оцінка репутаційних ризиків гаманців знижує можливість використання 1inch для обміну вкрадених коштів або обходу санкцій — резовальєру автоматично заблокують доступ до ордера.

Міжмережевий обмін

У 2024 році команда планує додати у Fusion рішення для кросчейн-обмінів. Нова функція націлена на підвищення якості користувацького досвіду. Зокрема, вона дасть змогу обмінювати активи з різних блокчейнів, включно з біткоїном, без використання мостів.

По суті, це новий протокол 1inch, в основі якого концепція атомарних свопів. Незважаючи на те, що це порівняно старий і широко відомий механізм, він не набув широкого поширення в індустрії через проблеми з безпекою.

Команда 1inch переробила технічну реалізацію атомарних свопів. Зокрема, протокол кросчейн-обміну отримає нові механізми безпеки, які усувають відомі вектори атак.

При цьому 1inch використовує як джерело ліквідності ресурси власної екосистеми, тобто резольверів. Це усуває прослизання, ризики безпеки, затримки, і високі комісії, характерні для мостів або агрегаторів мостів.

Точна дата запуску поки невідома, оскільки протокол все ще на стадії розробки, але фаундери очікують, що оновлення з’явиться вже цього року.

Апаратний гаманець

У січні 2023 року 1inch анонсував запуск власного апаратного гаманця 1inch Hardware Wallet.

За словами засновників, наразі продукт на стадії налагодження виробництва та оптимізації апаратної частини. Також триває робота над програмним забезпеченням, яке, зокрема, має бути інтегровано з некастодіальним гаманцем 1inch Wallet.

Сергій Кунц повідомив, що гаманець буде оснащений тачскріном і сканером відбитка пальця, через який можна отримати доступ до управління активами та мнемонічної фрази. Перші поставки пристрою планують розпочати у 2024 році.

Торгівля ф’ючерсами

Що стосується чуток про можливий запуск функціоналу для торгівлі безстроковими контрактами, то, за словами команди, роботи в цьому напрямі наразі не ведуться.

За словами Кунца, ф’ючерси дають змогу істотно наростити обсяги торгів, проте кваліфікуються регуляторами як цінні папери, тому для їхнього запуску потрібно отримати відповідну ліцензію.

1inch перебуває в процесі отримання дозволу для регульованої торгівлі в ОАЕ, і вже ліцензував свою діяльність у Швейцарії. Однак у 2024 році ключовим напрямком залишається протокол кросчейн-обміну, який дозволив би знизити фрагментацію ліквідності на ринку.

Про аірдропи

1inch був одним із перших проєктів, які застосували ретродроп як інструмент для винагороди користувачів. Роздачу 1INCH провели 2020 року.

Засновники протоколу зазначили, що за останні кілька років ставлення до роздач з боку спільноти сильно змінилося. Якщо раніше аірдроп сприймався як бонус для лояльних користувачів, то зараз це стандарт і проєкти часто стикаються з критикою через надто активне відсіювання сібіл-адрес або невеликі суми розподілу.

Крім того, у 2020 році ретродропи практично не фармили цілеспрямовано. Нині ж це схоже на налагоджене виробництво, у межах якого створюється величезна кількість фейкових акаунтів, що належать одній і тій самій людині.

Однак традиційні методики фармінгу через однотипні дії на кшталт свопів на одну й ту саму суму вже можна вважати застарілими і їх легко виявити. При візуалізації подібної активності легко помітити аномалії, які, як правило, і є критерієм для відсіювання адрес.

Водночас багато проєктів, які використовують аїдропи для залучення активності, часто стоять перед складним вибором: якщо відсіяти занадто багато користувачів, то спільнота залишиться незадоволеною, але якщо роздати великі суми на сібіл-адреси, пов’язані з однією людиною, то це майже завжди призводить до продажу і дампу токена.

Про мемкоїни

На думку Антона Букова, кожен булран супроводжується певним наративом або активом, який захоплює загальну увагу. І йдеться тут не стільки про технології, скільки про прибутковість.

Вірусні наративи створюють історії швидкого збагачення, які, своєю чергою, спричиняють FOMO і приваблюють нових людей, охочих виграти в цьому «казино”. А нові інвестиції викликають зростання всього ринку. Слідом за роздрібними користувачами на ринок у пошуку надприбутків приходять професійні інвестори і починають шукати перспективні стартапи. Це дає змогу тестувати нові ідеї та рухати індустрію вперед.

Засновники 1inch вказують на те, що мемкоїни це органічна частина поточного циклу. На минулому бичачому ринку ту саму функцію виконували NFT, а до цього — токени DeFi-проєктів тощо.

Токен і DAO

Користувачі часто скаржаться на відсутність юзкейсів для токена 1INCH, корисність якого обмежується тільки делегацією резольверам та участю в управлінні. За словами Антона Букова, така ситуація виникла через складнощі реалізації функціоналу. Однак, незважаючи на зовнішню простоту, токен 1inch вирізняється своєю внутрішньою архітектурою

Проєкт використовує систему так званих токен-плагінів, яка схожа на ve (3;3), але перевершує її, оскільки дає змогу уникнути різкої зміни пропорцій учасників, що є важливим аспектом при побудові системи стимулів.

Плагіни також дають змогу реалізувати цікаві механіки на кшталт фармінгу, делегування, голосування та інших активностей, що працюють повністю на блокчейні, не потребують блокування депозитів і не пов’язані з ризиками крадіжки або шахрайства.

На думку Букова, з часом дедалі більше проєктів інтегруватиме токен-плагіни через їхні переваги порівняно з традиційною архітектурою подібних активів.

Інше важливе питання стосується DAO і полягає в тому, наскільки взагалі ефективно використовувати цю модель у поєднанні з токеном управління для прийняття рішень.

Сергій Кунц вказує, що спільнота 1inch виконує дві важливі функції:

  • розпоряджається казначейством, використовуючи кошти для фінансування грантів і хакатонів, інвестицій в інші проєкти та перспективні продукти. Одним із проєктів, профінансованих DAO, став уже згадуваний 1inch Hardware Wallet — на нього виділили 2 млн USDC;
  • впливає на деякі змінювані параметри протоколу. Ці зміни вводяться на основі консенсусу учасників проєкту, представлених через DAO.

За словами Кунца, основна цінність DAO в тому, щоб «захищатися від поганих королів», тобто гарантувати, що важливі рішення не ухвалюватимуться одноосібно будь-ким із розробників.

Регулювання і робота в США

За словами Сергія Кунца, зараз від дій комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) страждає більшість локальних блокчейн-проєктів, включно з гігантами на кшталт Consensys.

Політика 1inch націлена на захист майданчика і членів команди, тому через регуляторну невизначеність доступ до протоколу для громадян США обмежений.

Ці правила будуть дійсні доти, доки цього вимагає законодавство.

Про AI і трохи мотивації

Наприкінці стріму учасники також обговорили питання, не пов’язані з крипторинком. Так, Кунц розповів про свій страх перед ШІ, і, зокрема, перед новими роботами, що проєктуються компаніями Boston Dynamics або Tesla. Він вважає, що штучний інтелект загалом потенційно небезпечний для нас, як для біологічного виду.

Буков, зі свого боку, зазначив потенційні переваги інтеграції ШІ в різні сфери. На його думку, протягом двох-п’яти років у нас з’являться ШІ-агенти для програмування та інших завдань, які виконуватимуть низькорівневу роботу на кшталт написання і тестування коду. Це дасть змогу людям вирішувати важливіші питання на кшталт побудови загальної архітектури проєкту.

Він також вважає, що ШІ призведе до прискореного розвитку робототехніки і вже найближчими роками роботи з’являться на вулицях багатьох міст.

Вся історія 1inch — це про те, що потрібно щось робити і рано чи пізно ви прийдете до успіху. Цей проєкт починався як створений на хакатоні стартап, а зараз він займає левову частку ринку агрегаторів ліквідності.

«Треба завжди робити і робити все на 100% і більше. Це обов’язково приведе до успіху.», — Сергій Кунц.

Как вам статья?

1
0

статті на цю ж тему

Огляд програми Obmify: агрегатор...
avatar Nadiia Makarova
05.07.2024
Bondex: про що говорили на АМА-сесії
avatar Denis Solomyanyuk
05.07.2024
Шлях від Qualcomm до Solana Foundation — велике...
avatar Ivan Pavlovskyy
04.07.2024
Увійти
або