Втратили шанс стати першими: представники влади щодо легалізації крипторинку в Україні
- 3 листопада у Києві проходить Incrypted Kyiv Meetup #2.
- В рамках події відбулася панельна дискусія за участю представників Мінцифри та НКЦПФР України.
- Учасники обговорили питання легалізації криптоактивів у країні та перспективи подальшого розвитку індустрії.
3 листопада 2023 року у Києві проходить Incrypted Kyiv Meetup #2. Одним із головних елементів події є панельна дискусія за участю представників влади.
Серед них — член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Максим Лібанов, заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков і керівник практики Technology & Investment в Juscutum Петро Білик.
Україна втратила можливість стати однією з перших країн, яка могла б запропонувати криптобізнесу зрозумілі «правила гри», через довгу роботу над розробкою, а потім — оновленням законодавства щодо індустрії цифрових валют, вважає Борняков.
Він вказав, що наразі, коли в Україні й досі не набув чинності закон «Про віртуальні активи», у світі вже зʼявилося безліч юрисдикцій з регулюваннями крипторинку.
Максим Лібанов з Нацкомісії погодився, що законодавці «згаяли вже фактично два роки часу», проте зазначив, що за цей час для української індустрії змінилися умови — зокрема, був прийнятий закон про цифрові речі, а Україна отримала статус кандидата в ЄС.
Зазначимо, необхідність повної синхронізації з MiCA давно є предметом дискусій між Мінцифрою та НКЦПФР. У міністерстві вважають, що положення європейського регулювання слід імплементувати поступово, запустивши ринок криптовалют, тоді як у Комісії вказують на необхідність узгодженості українського законодавства з нормами ЄС з огляду на статус члена союзу.
Лібанов зазначив, що угода про асоціацію з ЄС не зобов’язує Україну адаптувати законодавство, але при процесі набуття членства у Євросоюзі норми мають бути синхронізовані.
«Це має бути консенсус не всередині країни, а ЄС має погодитися, що країна-член якийсь проміжок часу буде регулювати певні відносини інакше, ніж інші країни в ЄС», — сказав він.
Водночас Борняков зазначив, що імплементація безпосередньо MiCA у повному обсязі не є обовʼязковою вимогою для України на даному етапі. Різні положення можна впроваджувати поступово:
«Ми маємо підготувати щось подібне до MiCA з точки зору класифікації, але не бачимо потреби встановлювати такі жорсткі умови для авторизації, можна полегшити складову, пов’язану з вимогами відповідальності та штрафами, трошки попрацювати над повноваженнями регулятора, надмірними, на наш погляд».
Петро Білик додав, що деякі клієнти, «які спочатку дивилися на ринок України, але не побачили публічної позиції регулятора, оберуть більш зрозумілу юрисдикцію».
