Представники Мінцифри та НКЦПФР обговорили регулювання криптовалют в Україні

• У НКЦПФР заявили, що регулювання ринку криптовалют необхідне для переходу від умовного «Дикого Заходу» до «зрозумілих правил гри».
• Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков зазначив, що посилення контролю може негативно позначитися на розвитку галузі в Україні.

В межах конференції iForum, яку відвідала редакція Incrypted, представники Мінцифри, Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР), «Блокчейн Асоціації України» та інші експерти обговорили регулювання криптовалют в Україні.

Член НКЦПФР Максим Лібанов заявив, що регулювання ринку криптовалют необхідно для переходу від умовного «Дикого Заходу» до «зрозумілих правил гри»:

«Не можна побудувати цивілізовану країну і мати нерегульований “Дикий захід” в значному сегменті відносин, який ми всі оцінюємо як такий, що дуже позивтивно впливає на економіку та ВВП нашої країни».

Нагадаємо, саме НКЦПФР закріплена у нинішньому законопроєкті «Про віртуальні активи» як один з основних регуляторів індустрії. Наразі документ переробляють, щоб адаптувати його до норм ЄС.

Втім, впровадження положень MiCA до законодавства України на даному етапі викликає дискусію. Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков вважає, що надмірне регулювання може зашкодити існуючому крипторинку в Україні.

Він додав, що до сегмента цифрових активів не можна застосовувати правила, які діють для традиційних фінансових інструментів чи цінних паперів: 

«Деякі регулятори не розуміють, що не можна сильно «закривати кран». [В криптоіндустрії] все розвивається так швидко та еволюційно, що якщо ти його сьогодні обмежиш діючими правилами для фондового ринку — вона не буде працювати».

Лібанов заявив, що головними принципами регулятора є прогнозованість та послідовність політики, яку він проводить.

«Останнє, що має робити регулятор — це змінювати правила кожні два роки та заплутати ринок остаточно. Правильний регулятор спочатку має пояснити, куди ми рухаємося, врегулювати цей шлях та визначити перехідний період, як ми дійдемо до нашої мети. Зрозуміло, що кінцева точка — це членство в ЄС. Це означає, що законодавство має бути повністю синхронізовано». 

Втім, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT зазначив, що в пропонованому НКЦПФР підході є речі, що викликають занепокоєння. Наприклад, у питанні штрафів, які можуть накладатися за порушення на криптокомпанії: 

«В тексті [законопроєкту] так написано, що Комісія може на свій розсуд призначати штрафи у розмірі від 1 гривні до 200 млн гривень».

Представник НКЦПФР зазначив, що наразі проєкт закону допрацьовується і кінцевого тексту ще немає:  

«Цей законопроєкт описує, яким буде це регулювання в кінцевій точці […] Хочемо сформулювати перехідні положення і максимально плавно перейти з дикого заходу до цивілізованих правил гри».

У лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи». У березні того ж року його підписав президент Володимир Зеленський.

Утім, згодом Євросоюз ухвалив регламент MiCA. З огляду на отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС, уже ухвалений український документ щодо віртуальних активів вирішили переписати, щоб синхронізувати підходи до регулювання.

Нинішній документ закріпив двох регуляторів ринку — НБУ і НКЦПФР. Остання зараз курирує розробку змін до закону «Про віртуальні активи», а також працює над законом про оподаткування криптовалют.

Раніше в розмові з Incrypted Борняков розповів про ризики впровадження MiCA для криптоіндустрії в Україні.