Крипторинок і P2P-платежі в Україні: заборонити не можна дозволити

Крок у бік криптовалютного ринку

Уже у квітні 2022 року НБУ заявив, що, незважаючи на вжиті заходи, кількість і обсяг переказів за кордон значно зросли, і оголосив про введення нових заборон.

Однією з них стала заборона на купівлю будь-яких віртуальних активів із гривневого рахунку рішення набуло чинності 20 квітня. Метою було утримати кошти в країні та протидіяти їхньому відтоку, який «є згубним в умовах кризи». Єдиним способом залишилася купівля за іноземну валюту. Але й тут не без застережень — загальна сума придбаних активів не повинна перевищувати 100 000 гривень. Ініціатива мала «оздоровити валютний ринок» і все ще не скасована.

Проте всупереч діям НБУ громадяни дедалі більше взаємодіяли з криптовалютами. У ситуації, коли біржі та гаманці не можуть надати послуги з обміну цифрових активів на фіат, в умовах нерозуміння свого фінансового майбутнього, українці знайшли рішення в P2P-переказах.

Ринок не терпить порожнечі

Одним із головних принципів криптовалютного світу є децентралізація — незалежність від політики держав і обмежень традиційної фінансової системи. Відсутність посередників, які впливають на процеси або здійснюють повний контроль над ними.

Децентралізація і безпосередня взаємодія між людьми лежать в основі OTC-угод, більш відомих у нас як P2P-операції. У їхніх рамках транзакції проводяться між рівноправними контрагентами.

Це відбувається таким чином:

• на P2P-платформі одна сторона розміщує замовлення, наприклад, на придбання 1 BTC за певну суму в гривнях;
• друга сторона приймає умови і відправляє 1 BTC. Він блокується в системі або за допомогою смартконтракту до підтвердження переказу;
• щойно перша сторона здійснить переказ гривні — з картки на картку, друга сторона «відпустить» біткоїн — з криптоадреси на криптоадресу.

Таким чином угода відбувається у двох площинах, що не перетинаються, — між картами і між гаманцями. Це дає змогу обходити обмеження традиційної системи.

Багато сервісів підтримують функцію P2P-платежів. Вони виступають гарантом здійснення угоди, верифікують мерчантів (авторів ордерів), пропонуючи систему підбору пропозицій відповідно до заданих умов і рейтингу виконавців.

На жаль, P2P-операції пов’язані з ризиками, викликаними відсутністю регулювання.

Ризики P2P-платежів в Україні

17 лютого 2022 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні закон «Про віртуальні активи», який мав легалізувати криптовалюту, дозволити постачальникам послуг отримувати ліцензії та гарантувати захист прав інвесторів.

Він має набути чинності після ухвалення поправок до Податкового кодексу. Через протилежні погляди різних відомств питання, пов’язані з інтеграцією спільного для Євросоюзу зводу правил MiCA, досі не ухвалено.

Це означає, що донині цифрові активи і будь-які криптовалютні платежі перебувають у «сірій зоні». Банки не забороняють P2P-операції безпосередньо, але й не поважають їх, як і взагалі всю криптовалютну систему. Обмін на фіат можна здійснювати — рівно до того моменту, як кредитна організація помітить «підозрілу активність» і заблокує карту до «з’ясування джерела коштів».

На жаль, такі випадки не поодинокі — прикладів блокування рахунків безліч. Знизити ризики або дізнатися заздалегідь це неможливо. Єдиний 100% варіант — регулювання крипторинку.

Коли чекати регулювання криптовалют

У січні 2024 року НБУ і Верховна Рада заявили, що жоден із раніше внесених на розгляд податкових проєктів не буде ухвалено. А законопроєкт «Про віртуальні активи» і поправки до Податкового кодексу будуть доопрацьовані з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Уповільнює цей процес також зволікання ЄС зі схваленням законопроєкту MiCA, чиї положення мають увійти до нової версії.

Наприкінці 2023 року питання регулювання та оподаткування цифрових активів було внесено до «Національної стратегії доходів 2024-2030». Згідно з документом, НБУ та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку мали запропонувати новий проєкт уже в липні 2024 року. Але представники відомств зазначали, що термін подачі може бути продовжено на невизначений час.

Відповісти, коли регулювання набуде чинності, неможливо. Але ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом і докладаємо зусиль, щоб прискорити цей процес.

А поки що криптовалютні компанії України змушені працювати «наосліп», шукати шляхи легалізації в інших юрисдикціях. Усе це позначається не тільки на їхній роботі, а й на користувачах. Вони також використовують «обхідні шляхи», щоразу ризикуючи потрапити під блокування в банківській системі. Після запуску ETF увесь світ уже купує криптовалюти на фондовому ринку, тоді як ми не можемо навіть вивести умовний біткоїн у гривню і не залишитися при цьому без банківського сервісу.

Чи можна вирішити проблему сьогодні? Можна, але тільки частково. Наприклад, платіжна картка всередині криптовалютного гаманця дає змогу розраховуватися в цифрових активах без необхідності виводити їх на «пластик» банку. Це можливо завдяки тому, що в момент здійснення покупки сервіс автоматично конвертує активи у фіат актуальним курсом. На ринку України вже є кілька таких рішень, включно з криптокартою від сервісу Trustee Plus, а також інструментами від бірж KuCoin і ByBit.

Однак на глобальному рівні проблема залишається, оскільки навіть такі рішення не дають змоги безпосередньо інвестувати гривню в цифрові активи, купувати біткоїн. Держава хотіла вирішити проблему, але поки немає регулювання, немає і рішення. Вона лише підштовхнула спорожнілий ринок до створення «сірої зони», відкрила шлях для масового запуску криптокарт і «легального» використання P2P. І сьогодні, коли світ криптоплатежів став відповіддю на запит суспільства, розв’язав ті проблеми, які не змогла розв’язати традиційна система, заборонити криптовалюти вже не вийде.