НБУ не розглядає криптоактиви як платіжний засіб — Пишний
- В інтерв’ю ЗМІ голова НБУ заявив про позицію регулятора щодо криптоактивів.
- За словами Андрія Пишного, Нацбанк не вважає криптоактиви засобом платежу.
- Також він зазначив, що зараз немає законопроєкту про регулювання цього ринку, який повністю б влаштував НБУ.
- Крім того, Пишний прокоментував обмеження на P2P-перекази.
- За таких умов регулятор очікує, що використання криптоактивів недобросовісними громадянами тільки зросте, підкреслив він.
Національний банк України (НБУ) не розглядає криптоактиви як законний платіжний засіб. Про це в інтерв’ю новинному агентству «Інтерфакс-Україна» заявив глава регулятора Андрій Пишний.
«Гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні. Це наша принципова позиція. Саме той факт, що гривня зберігає функціональність, є стійкою, користується довірою — дозволяє Україні бути багато в чому ефективною, попри війну. […] Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо», — заявив Пишний.
Голова регулятора зазначив, що НБУ провів кілька «технічних місій» із Міжнародним валютним фондом. Їхньою метою було формування пропозицій щодо регулювання ринку криптоактивів відповідно до європейського досвіду та вимог фінмоніторингу, зазначив він.
Нагадаємо, Україна підписала Меморандум про економічну та фінансову політику, в якому, зокрема, йдеться про необхідність завершити оновлення законодавства у сфері віртуальних активів до кінця 2024 року.
Раніше нардеп Данило Гетманцев спрогнозував, що криптоактиви будуть легалізовані в Україні в першій половині 2025 року. У коментарі Incrypted представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтвердив це, зазначивши, що робота над профільним законопроєктом триває.
Також в інтерв’ю Пишний наголосив на запроваджених обмеженнях на P2P-перекази. Нагадаємо, з 1 жовтня 2024 року в Україні діє ліміт на вихідні транзакції з банківських карт у розмірі 150 000 гривень на місяць.
Докладніше про цей захід і реакцію представників криптовалютної спільноти:
«Цей ліміт у 150 000 гривень на місяць встановлено на півроку з 1 жовтня 2024 року. Водночас 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму. Отже, це обмеження взагалі не вплине на фінансову активність переважної більшості громадян. Однак це допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності», — зазначив Пишний.
Голова НБУ наголосив, що недобросовісні особи, ймовірно, активніше використовуватимуть криптоактиви в цих умовах. У зв’язку з цим регулятор прагне надати максимально прозорі правила, які не залишать місця тіньовим схемам.
«Сьогодні ринок віртуальних активів — це те, що “насподі”, те, що сьогодні здебільшого обслуговує тіньовий обіг і схеми оптимізації. Я розумію, що це вимагає від нас та інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів», — заявив голова регулятора.
Водночас, за словами Пишного, наразі немає готового законопроєкту, який повністю влаштував би НБУ.
«Але наголошую: позбавляти гривню статусу єдиного законного платіжного засобу ми не готові. Особливо в умовах війни. Нагадую про “фактор стійкості”, який обговорювали раніше», — підкреслив Пишний.
Зазначимо, теза про те, що криптоактиви не є платіжним засобом, звучить від представника НБУ не вперше. На початку 2024 року аналогічну заяву зробила перший заступник глави регулятора Катерина Рожкова. За її словами, криптоактиви не є грошима.
