Чому криптобіржі безпечніші за традиційні банки: розвінчуємо міфи
Цю статтю підготовлено експертами з компанії Binance. Уся інформація, що міститься в цій статті, подана виключно в ознайомлювальних цілях і не є фінансовою порадою або рекомендацією до дії.
Через брак інформації криптовалюту часто трактують як інструмент для відмивання грошей, а самі біржі — як сумнівний майданчик для проведення грошових транзакцій. Насправді криптобіржі перевіряють емінентів ретельніше за традиційні банки. У цьому матеріалі розповідаємо, як це працює.
Річний незаконний обіг, який проходить через традиційні фінустанови, складає 0,05% всіх транзакцій і оцінюється у 2-5% світового ВВП, або приблизно $2 трлн. Серед криптовалютних транзакцій у 2020 році частка незаконної діяльності становила 0,62%, а вже за рік скоротилася учетверо — до ~0,15%, попри значне зростання галузі. Причина полягає у прозорості блокчейну: на платформі неможливо залишитися не поміченим, провівши транзакцію.
Як криптобіржі запобігають кібершахрайству
Близько 300 млн осіб у світі користуються криптоплатформами. Європол та Базельський інститут управління вбачають у криптовалюті спосіб боротьби з організованою злочинністю. Однак саме брак довіри до фінтехустанов стоїть на заваді втілення задуму, свідчить дослідження американської криптобіржі Gemini. Уявлення про криптовалюту як інструмент кібершахрайства досі популярне серед людей, які не мають досвіду у галузі.
Насправді ж криптобіржі здатні ефективно виявляти та запобігати шахрайству, оскільки володіють інструментами перевірки та верифікації даних, а також відслідковують і проводять моніторинг усіх транзакцій. Ці процеси наочно демонструють актуальні події. Навесні 2021 року Binance разом з кіберполіцією України викрили групу кіберзлочинців, які провели тіньових транзакцій на суму понад $42 млн. Загальний обіг махінацій, які виконували злочинці з викритої групи оцінюється приблизно у $500 млн. Правоохоронці очолюють боротьбу з організованою злочинністю, однак залучають до встановлення правопорядку і самі блокчейн-платформи.
У серпні 2021 року кібершахраї викрали приблизно $610 млн криптоактивів. Тоді блокчейн-платформа Poly Network опублікувала дані облікових записів, що містять вкрадені активи, і попросила майнерів і біржі внести в «чорний список» токени, що надходять від них. Завдяки втручанню платформи хакерам довелося повернути половину коштів уже за першу добу. Складність використання блокчейну для шахрайства полягає у тому, що коли емінент помічає будь-яку підозрілу транзакцію, він сповіщає платформу, а вона у свою чергу може накласти санкції на рахунок кіберзлочинця. Таким чином гроші на рахунку «заморожуються», і злодій не може їх вивести.
Оскільки принципи роботи DLT (Distributed Ledger Technology) — технологія розподільного реєстру. і Blockchain забезпечують надійність та стійкість системи до атак та злому, зростання концентрації активів на криптомайданчиках призвело до підвищення ризиків незаконних фінансових операцій: відмивання грошей, ухиляння від санкцій чи сплати податків.
Аби захистити користувачів та їх активи, криптобіржі прийняли принцип KYC (know your client) — знай свого клієнта. Це процес перевірки та ідентифікації клієнтів на предмет причетності до злочинної діяльності або ухиляння від санкцій. Кожна криптобіржа встановлює власні правила верифікації. У традиційних фінансах перевірки KYC були паперовими та виконувалися вручну у фізичній філії. Крім того, криптобіржі можуть відстежувати зміну ІР-адреси користувачів, аби виключити ризик махінацій. На основі отриманих даних, фінтехустанови проводять перевірку. Зокрема, за допомогою платформи Refinitiv World-Check. Це інформаційна система, що збирає та аналізує інформацію зі світових джерел щодо понад 400 тисяч підозрілих суб’єктів (індивідуальних та корпоративних) у понад 200 країнах. Система перевіряє інформацію в режимі реального часу. Refinitive World-Check містить дані про осіб, пов’язаних зі злочинними організаціями, терористичними групами, корупцією та іншими ризиковими суб’єктами.
Окрім того, VAP (Virtual Asset Providers) — постачальники віртуальних активів: криптобіржі, банки та платформи, повинні дотримуватися міжнародних стандартів таких як рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force — FATF). Ці стандарти включають не тільки верифікацію користувачів для запобігання відмиванню грошей та фінансування тероризму, але також вимоги щодо зберігання записів, регулювання та моніторингу транзакцій. Згідно з рекомендаціями FATF, VAP повинен передати певну інформацію про відправника та отримувача, якщо переводить віртуальні активи на іншу VAP-компанію або на адресу користувача. Ця інформація необхідна для ідентифікації сторін у транзакції. Водночас вона є конфіденційною і повинна бути передана від VAP до VAP в захищеному форматі.
Ці рекомендації покликані підвищити ефективність регулювання ринку віртуальних активів та збільшити довіру до нового виду фінансових інструментів. FATF прийняли та імплементували у своє законодавство 29 країн. Серед них США, Канада, Японія, Південна Корея, Сінгапур та інші. Загалом понад 200 країн взяли зобов’язання виконати FATF travel rule. Україна стала членом Financial Action Task Force у 2008 році й розпочала імплементувати рекомендації, адаптуючи їх під законодавство. Наприклад, у 2019 році Україна прийняла Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який містить вимоги FATF щодо регулювання віртуальних активів та віртуальних активних провайдерів (VASP).
Якщо технологія Blockchain не може перевірити будь-який елемент транзакції: гаманець призначення або відправлення, тип валюти або суму — вона негайно блокується. На основі отриманих даних платформа аналізує ризики зростання організованої злочинності й структурує статистику. Це дозволяє аналізувати систему в цілому, а не обмежуватися лише контролем над окремими елементами.
Як Binance стала безпечним майданчиком для криптоактивів
Криптовалютна біржа Binance має сувору політику KYC, яка не толерує дубль-реєстрації, анонімні акаунти й активи невідомого походження. Протоколи KYC Binance виконують правила AML/CFT (Anti-Money Laundering/Combating the Financing of Terrorism) у понад 200 юрисдикціях. AML/CFT правила відрізняються в кожній країні, а іноді в кожній юрисдикції в межах однієї країни, тому важливо, щоб перевірка відповідала стандартам у всіх регіонах, де проводяться транзакції. Без проходження перевірок KYC Binance не дозволяє користувачам торгувати на своїй платформі. А щоб отримати доступ до повного функціоналу Binance, потрібна розширена інформація про клієнта, включно з підтвердженням місця проживання. Крім того, компанія використовує Refinitiv World-Check.
Binance напрацьовує підвищені безпекові стандарти, які покликані вирішити проблему анонімності довкола криптовалюти. Фахівці Binance співпрацюють з правоохоронцями та допомагають у викритті підозрілих операцій.
Здебільшого криптобіржі — це майданчики з кількаступеневою верифікацією. Однак KYC процеси тут проходять швидко, а перевірка – в режимі реального часу. Сучасні механізми допуску акторів до торгівлі гарантують належний рівень надійності для активів та конфіденційності для користувачів. Криптомайданчики не залишають жодної можливості для ухилення від санкцій чи відмивання грошей – навпаки, підозрілі транзакції гарантовано фіксуються, а правоохоронці отримують задокументовані докази щодо злочинних дій.
Буде цікаво
