Урок 13: Базові операції з криптовалютою
На попередніх уроках ми вивчили теоретичні засади криптоіндустрії, проте цей динамічний ринок, що швидко розвивається, вимагає від користувачів не лише знань, а й активних дій.
У цьому уроці ми розберемо криптовалютні операції, з якими стикається більшість інвесторів, щоб краще зрозуміти, як і де можна придбати, зберігати та продати цифрові активи.
Зберігання криптовалют
Перший крок — освоєння інструментів для безпечного зберігання цифрових активів. Залежно від знань і вподобань для цих цілей власник може вибрати кастодіальний або некастодіальний сервіс.
Кастодіальне зберігання
Передбачає передачу активів сторонній організації або особі (кастодіану), що відповідає за їхню безпеку. Найпоширеніші платформи для кастодіального зберігання — централізовані криптобіржі.
Такі сервіси пропонують зручний інтерфейс і дають змогу не перейматися ключами, дозволами, мнемонічними фразами та іншими технічними аспектами зберігання, тому є кращими для новачків.
Головним недоліком є те, що інвестор технічно не володіє своїми активами, тому доступ до них безпосередньо залежить від кастодіана, що підвищує ризики контрагента.
Некастодіальне зберігання
Передбачає самостійне створення та управління гаманцями. У цьому разі власник сам відповідає за безпеку активів і володіє ними як формально, так і фактично, тому може проводити операції без будь-яких обмежень.
Некастодіальне зберігання за належного управління є надійнішим, оскільки виключає ризики контрагента, але воно також потребує певних знань для забезпечення захисту від зломів, крадіжок і шахрайства.
Такий формат послуг пропонує більшість поширених криптогаманців на кшталт MetaMask або Rabby Wallet. Їхні клієнти забезпечують інтерфейс та інфраструктуру для взаємодії з блокчейном, але не мають доступу до активів чи приватних ключів — ця інформація зберігається на пристрої користувача.
Примітка: локальне зберігання даних створює додаткові ризики, оскільки, якщо зловмисникам вдасться зламати гаджет і перехопити закриті ключі, вони зможуть вивести активи з гаманця. Тому для управління великим обсягом коштів рекомендується використовувати відключені від мережі пристрої або апаратні гаманці.
Також варто враховувати, що під час створення нової адреси некастодіальний гаманець генерує так звану мнемонічну (або seed-) фразу. Зазвичай вона складається з 12 або 24 слів і є єдиним способом відновити доступ до активів, у разі видалення застосунку, втрати пристрою або перенесення адреси в інший клієнт.
Холодне зберігання
Це різновид некастодіального зберігання, що передбачає використання спеціального пристрою -— так званого «холодного» або апаратного гаманця. Зовні він може бути схожий на USB-накопичувач, невеликий смартфон або портативний плеєр.
Апаратний гаманець зберігає приватний ключ ізольовано, без прямого підключення до інтернету, тому отримати доступ до активів можна тільки фізично заволодівши гаджетом і зламавши його систему захисту.
Купівля криптовалюти з використанням фіатних коштів
Як правило, перша купівля цифрових активів здійснюється з використанням фіата і традиційних методів оплати на кшталт банківських карт. Можна виокремити три основні типи сервісів, що підтримують подібні угоди, — централізовані біржі, обмінники і P2P-платформи.
Криптовалютні біржі
Централізовані біржі (CEX) обслуговують фіатні та криптовалютні рахунки, а також забезпечують торговельні пари, що дають змогу обмінювати традиційні кошти на цифрові активи. Щоб отримати доступ до послуг централізованого майданчика, потрібно:
- Зареєструвати акаунт і пройти верифікацію.
- Внести депозит на фіатний біржовий рахунок. Для цього можна використовувати банківські картки або цифрові гаманці.
- Придбати криптовалюту за допомогою торгового терміналу або інших обмінних інструментів.
Отримані таким чином активи залишаються на біржовому (кастодіальному) акаунті користувача. Їх можна зберігати на майданчику, або ж вивести на зовнішній (некастодіальний) гаманець.
Обмінники та сервіси для купівлі цифрових активів
Криптовалютні обмінники надають послуги з купівлі або продажу цифрових активів за фіатні кошти. Щоб купити криптовалюту через подібний сервіс, потрібно:
- Знайти майданчик із підтримкою потрібних активів. Найпростіше це зробити через спеціальні агрегатори на кшталт Obmify.
- Надіслати кошти на реквізити обмінника — зазвичай це банківська картка або рахунок у форматі IBAN.
- Вказати адресу, на яку буде зарахована криптовалюта. Це може бути біржовий або некастодіальний гаманець.
Як правило, для здійснення операцій обмінники не вимагають реєстрації та верифікації акаунта. Але варто пам’ятати, що подібні сервіси стягують високі комісії і часто надають обмежені можливості для захисту прав користувачів.
Як альтернативу можна використовувати сервіси, які пропонують пряму купівлю криптовалюти через банківську карту (On-Ramp). Найвідоміші приклади — Mercurio і MoonPay.
Їхньою основною перевагою є інтеграція з біржовими клієнтами та гаманцями, однак більшість подібних платформ обслуговують тільки зареєстрованих і верифікованих користувачів.
Важливо: після 24 лютого 2022 року багато сервісів встановили обмеження для користувачів і банків з України. Перевіряйте доступність послуг заздалегідь.
P2P-операції
Ще один спосіб купівлі криптовалюти — прямі угоди (P2P). Вони передбачають безпосередній обмін між власниками активів.
У подібних угодах також може брати участь гарант — довірена третя особа, яка утримує криптовалюту продавця і надсилає її покупцеві після підтвердження фіатного переказу. Це дає змогу знизити ризики шахрайства і скоротити затримки під час виконання угоди.
Інший спосіб убезпечити себе при прямих угодах полягає у використанні P2P-сервісів від великих бірж на кшталт Binance. У цьому разі функції гаранта виконує сам майданчик.
Основною перевагою прямого обміну є можливість обговорювати умови угоди безпосередньо з контрагентом і менша залежність від сторонніх платформ. Крім того, у багатьох країнах P2P-угоди — це єдиний спосіб придбати криптовалюту.
Перекази, обмін та інші операції
Власник цифрових активів може використовувати блокчейн для здійснення прямих переказів. Щоб отримати або надіслати криптовалюту, достатньо мати підключення до інтернету і доступ до гаманця — не потрібно реєструвати акаунт, володіти банківською карткою або надавати будь-які документи. Однак варто врахувати деякі особливості блокчейн-транзакцій:
- усі операції здійснюються з використанням публічних ідентифікаторів (адрес) користувачів, тобто для відправлення коштів вам знадобиться адреса одержувача. Знайти свою адресу (або QR-код для поповнення) можна в застосунку гаманця або біржі;
- часто гаманці підтримують десятки блокчейнів, надаючи для кожного окрему адресу, тому під час переказу важливо зазначити не тільки ідентифікатор одержувача, а й мережу, в якій здійснюється операція — вона має збігатися в обох сторін. У разі спроби провести міжмережеву транзакцію без спеціальних сервісів ви ризикуєте назавжди втратити активи, що надсилаються.
Це особливо важливо, якщо ви використовуєте токени, доступні одразу в декількох мережах, на кшталт USDT. Під час відправлення можна сплутати USDT в Ethereum і, скажімо, в мережі Tron і відправити актив на гаманець іншого блокчейна; - комісія, що стягується за блокчейн-транзакції, не є постійною і залежить від навантаження на мережу в конкретний момент. Більшість гаманців автоматично встановлюють оптимальний розмір, але його можна зменшити або збільшити вручну, впливаючи таким чином на швидкість обробки операції.
Власники цифрових активів також можуть обмінювати їх на інші криптовалюти. Для таких операцій підходять усі перераховані вище інструменти, але, залежно від того, який сервіс ви використовуєте, обмін може проводитися:
- поза мережею (офчейн). Не передбачає прямої взаємодії з іншими блокчейнами. Так, усі угоди на централізованих біржах здійснюються всередині платформи і не фіксуються в децентралізованих реєстрах;
- у мережі (ончейн). У цьому разі користувач взаємодіє з іншими адресами або смартконтрактами, а всі дані про операцію зберігаються в блокчейні. За цим принципом працює більшість децентралізованих бірж (DEX).
Змішаний статус має P2P-обмін або операція в обміннику — переказ цифрових активів у цих випадках здійснюються в блокчейні, але не дає змоги встановити прямий взаємозв’язок між діями сторін, як у випадку з DEX.
Сервіси децентралізованих фінансів (DeFi) дають змогу власникам криптовалют здійснювати і складніші операції, наприклад, надавати ліквідність або проводити міжмережеві обміни.
Що стосується використання криптовалюти для здійснення повсякденних покупок, то в цьому випадку потрібна підтримка відповідного методу оплати продавцем або ж застосування сторонніх продуктів на кшталт банківських карт з прив’язкою до криптовалютного гаманця.
Продаж криптовалюти в обмін на фіатні кошти
Щоб закрити позиції в цифрових активах, інвестору потрібно конвертувати їх назад у фіатну валюту. Як правило, для цих операцій використовуються ті самі інструменти, що й для купівлі криптовалют, тобто централізовані біржі, обмінники та P2P-сервіси.
Більшість із них підтримує реверсні обмінні напрямки, що дають змогу продати криптовалюту за фіатні кошти з використанням різних платіжних методів. Однак варто враховувати деякі особливості їхньої роботи:
- обмінники і P2P-сервіси зазвичай пропонують менш вигідний курс, що знижує прибутковість угоди порівняно з біржовими операціями;
- під час продажу активів на централізованій біржі фіатні кошти зараховуються на акаунт платформи, а для виведення валюти на зовнішній рахунок потрібні додаткові дії;
- у багатьох юрисдикціях конвертація криптовалюти у фіат є податковою подією, а дохід, отриманий від такої операції, підлягає оподаткуванню відповідно до місцевого законодавства.
Тому не завжди доцільно продавати криптовалюту за фіатні кошти. Наприклад, якщо потрібно просто зафіксувати прибуток, але користувач має намір і далі здійснювати операції на крипторинку, можна просто конвертувати волатильний інструмент у стейблкоїни. Ці дії не потребують взаємодії з банківськими сервісами і дадуть змогу зберегти активи в мережі для майбутніх угод.
Наш наступний урок буде присвячений пов’язаній з криптовалютою і блокчейном концепції Web3. Ми розглянемо основні особливості інтернет-платформ наступного покоління, які вже зараз конкурують з технічно та етично застарілими Web2-сервісами. А цифрові активи та технологія розподіленого реєстру є наріжними каменями «нового інтернету», сприяючи розширенню прав і свобод звичайних користувачів.
